МИСТЕЦЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
мисте́ць «митець»
мабуть, пов’язане з [мисте́рний] «майстерний» (див.);
бр. [місцю́к] «хват, майстер», п. misterstwo, ч. mistrovství, вл. mišterstwo «майстерність, уміння»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мисте́цтво
мистю́к
місте́ць
містю́к
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| місцю́к «хват, майстер» | білоруська |
| mišterstwo «майстерність, уміння» | верхньолужицька |
| misterstwo | польська |
| mistrovství | чеська |
| мисте́рний «майстерний» | ? |
ми́те́ць «художник; майстер; знавець»
результат видозміни слова [мисте́ць], зумовленої, можливо, впливом дієслова метикува́ти «роздумувати, тямити», [митикува́ти] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мете́ць
«меткий; мастак; майстер»
мітець
«спеціаліст»
мітецьство
«спеціальність»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мисте́ць | ? |
| метикува́ти «роздумувати, тямити» | ? |
| митикува́ти «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України