МИСЛИВСЬКИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
мисли́вець «людина, що займається полюванням»
запозичення з польської мови;
п. mysliwiec (заст.) «мисливець», як і ч. слц. myslivec «тс.», пов’язане з myśl «думка», оскільки мисливство на пізнішому етапі вимагало багато вигадки;
пор. р. промышля́ть «займатися чимсь; добувати; добувати ловлею»;
бр. [мыслі́вца];
Фонетичні та словотвірні варіанти
мисли́вий
мисли́вство
«полювання»
мисли́вський
мисло́вий
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мыслі́вца | білоруська |
| mysliwiec «мисливець» (заст.) | польська |
| промышля́ть «займатися чимсь; добувати; добувати ловлею» | російська |
| myslivec «тс.» | словацька |
| myslivec «тс.» | чеська |
| myśl «думка» | ? |
| промышля́ть «займатися чимсь; добувати; добувати ловлею» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України