МИРШАВЕНЬКИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ми́ршавий «непривабливий, жалюгідний, слабосилий»
псл. *mьršаѵ «худий, виснажений», очевидно, того ж походження, що й *mьršavъ «мертвий», *merti «мерти»;
болр. мъ́ршав «худий; пісний; неродючий, малоцінний», м. мршав «худий, виснажений», схв. мршав «худий; поганий, слабий, жалюгідний», слн. mŕšav «худий, худощавий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ми́ршавенький
ми́ршавець
ми́ршавіти
ми́ршавка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мршав «худий, виснажений» | македонська |
| *mьršаѵ «худий, виснажений» | праслов’янська |
| м «худий; поганий, слабий, жалюгідний» | сербохорватська |
| mŕšav «худий, худощавий» | словенська |
| *mьršavъ «мертвий» | ? |
| *merti «мерти» | ? |
| мъ́ршав «худий; пісний; неродючий, малоцінний» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України