МИРСЬКЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
мир «світ; громада, народ»
псл. mirъ «світ, народ, мирний народ», результат семантичного розвитку слова mirъ «мир, згода»;
р. мир «світ; сільська громада», бр. заст. мір «сільська громада», болг. мир «світ», схв. заст. мȗр, стсл. миръ, «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мире́цкий
«тс.»
ми́рний
«народний, багатолюдний»
ми́рськи́й
«світський; громадський»
(заст.)
мирянин
«людина, що живе у миру, не має духовного звання; член сільської громади»
(заст.)
миря́нський
«громадський»
по́мирок
«праця в порядку взаємодопомоги»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мір «сільська громада» | білоруська |
| мир «світ» | болгарська |
| mirъ «світ, народ, мирний народ» | праслов’янська |
| мир «світ; сільська громада» | російська |
| мȗр | сербохорватська |
| миръ «тс.» | старослов’янська |
| mirъ «мир, згода» | ? |
| мір «сільська громада» | ? |
| мȗр | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України