МИРСЬКЕ — ЕТИМОЛОГІЯ

мир «світ; громада, народ»

псл. mirъ «світ, народ, мирний народ», результат семантичного розвитку слова mirъ «мир, згода»;
р. мир «світ; сільська громада», бр. заст. мір «сільська громада», болг. мир «світ», схв. заст. мȗр, стсл. миръ, «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

мире́цкий «тс.»
ми́рний «народний, багатолюдний»
ми́рськи́й «світський; громадський» (заст.)
мирянин «людина, що живе у миру, не має духовного звання; член сільської громади» (заст.)
миря́нський «громадський»
по́мирок «праця в порядку взаємодопомоги»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мір «сільська громада» білоруська
мир «світ» болгарська
mirъ «світ, народ, мирний народ» праслов’янська
мир «світ; сільська громада» російська
мȗр сербохорватська
миръ «тс.» старослов’янська
mirъ «мир, згода» ?
мір «сільська громада» ?
мȗр ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України