МИРОСЛАВЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
Миросла́в (чоловіче ім’я)
псл. Міrоslаѵъ, утворене з основ іменників mirъ «мир; світ» і slava «слава»;
р. болг. Миросла́в, п. Mirosław, ч. слц. Miroslav, вл. Měrosław, нл. Mirosława, схв. Мȕрослав, Мȕросав;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Μи́ра
Μи́рко́
Ми́рка
Мирослав
(1413)
Миросла́ва
(жіноче ім’я)
Миро́сько
Миро́ся
Мо́рця
Сла́ва
Сла́ва
Сла́вка
Славко́
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Миросла́в | болгарська |
| Měrosław | верхньолужицька |
| Mirosława | нижньолужицька |
| Mirosław | польська |
| Міrоslаѵъ | праслов’янська |
| Миросла́в | російська |
| Мȕрослав | сербохорватська |
| Мȕросав | українська |
| Miroslav | чеська |
| mirъ «мир; світ» | ? |
| slava «слава» | ? |
| Miroslav | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України