МИРИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ми́ро «запашна олія, що вживається при християнських церковних обрядах»
гр. μύρον «миро, мастило, запашна олія» пов’язується з σμύρις «наждак», яке зіставляється з двн. smero «свиняче сало», гот. smaírþr «жир, мастило», дангл. smeoru «ТС.», дірл. smi(u)r «кістковий мозок»;
р. болг. м. схв. ми́ро, бр. мі́ра, др. миро, мѵро, стсл. ми́ро, мѵро – запозичення з грецької мови;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ми́рниця
«чаша для мира»
мирува́ти
«мазати миром»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мі́ра | білоруська |
| ми́ро | болгарська |
| миро | давньоруська |
| ми́ро | македонська |
| ми́ро | російська |
| ми́ро | сербохорватська |
| ми́ро | старослов’янська |
| мѵро | українська |
| мѵро | українська |
мир «згода, спокій»
псл. mirъ «мир, згода»;
споріднене з лит. ст. mieras «мир, спокій», лтс. miêrs «тс.», дінд. mitráḥ «друг»;
іє. *mēi- (mῑ-) «ласкавий, милий»;
пов’язується також з *merti «мерти (заспокоюватись)» (Мартынов Рус. и сл. языкозн. 188–190);
виводиться від скіф. *mir-, ав. miϑra- «дружба, угода» (Абаев Пробл. ист. и диал. 11);
р. болг. м. мир, бр. мір, др. миръ, п. mir, ч. слн. mír, слц. mier, вл. нл. měr, схв. мȗр, стсл. миръ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
замири́ти
«примирити»
зми́рний
«смирний»
мири́ти
мирна́
ми́рний
мирно́та
«злагода, спокій»
мирова́
мирови́й
мирствува́ти
«благословляти словами «мир всім»
не́змир
«сварка, ворожнеча»
перемир'я
поми́рна
«мирова»
при́мир
«перемир’я»
прими́р'я
«тс.»
примире́нець
примире́нний
«умиротворений, лагідний»
примире́нство
примире́нський
примири́тель
прими́рливий
прими́рний
прими́рник
прими́рок
ро́змир
«розрив мирних відносин; замирення, мир»
суми́р
«покора»
су́ми́р
«мир, згода, спокій»
сумири́ти
«упокорити, угамувати»
суми́рний
«смирний, лагідний»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| miϑra- «дружба, угода» | авестійська |
| мір | білоруська |
| мир | болгарська |
| měr | верхньолужицька |
| mitráḥ «друг» | давньоіндійська |
| миръ | давньоруська |
| *mēi- «ласкавий, милий» (mῑ-) | індоєвропейська |
| miêrs «тс.» | латиська |
| mieras «мир, спокій» | литовська |
| мир | македонська |
| měr | нижньолужицька |
| mir | польська |
| mirъ «мир, згода» | праслов’янська |
| мир | російська |
| мȗр | сербохорватська |
| mier | словацька |
| mír | словенська |
| миръ | старослов’янська |
| mír | чеська |
| mieras «мир, спокій» | ? |
| *merti «мерти (заспокоюватись)» | ? |
| *mir- | ? |
ми́рра «ароматична смола; тропічне дерево, з якого її добувають»
запозичення з грецької мови;
гр. μύρρα «мирра, бальзамове дерево» є словом семітського походження (пор. арам. mūrā, гебр. mōr, ар. murr «тс.»);
п. myrra, mirra, ч. слц. myrha, вл. myra, болг. ми́ра, схв. мȕра, слн. míra, стсл. мѵра, мира;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ми́ра | болгарська |
| myra | верхньолужицька |
| μύρρα «мирра, бальзамове дерево» | грецька |
| myrra | польська |
| mirra | польська |
| мȕра | сербохорватська |
| myrha | словацька |
| míra | словенська |
| мѵра | старослов’янська |
| мира | українська |
| myrha | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України