МИНІВ — ЕТИМОЛОГІЯ

ми́ня «корова, віл, теля» (дит.)

слова дитячої мови звуконаслідувального походження (пор. му́кати, р. мыча́ть);
Фонетичні та словотвірні варіанти

минь-минь (вигук, яким кличуть котів)
ми́нюми́ню (вигук, яким кличуть корів)
мі́ня «корова, теля»

миня «примара»

неясне;
можливо, пов’язане з [маня́к] «тс.» (пор.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
маня́к «тс.» (пор.) ?

минь «Lota Oken» (іхт.)

очевидно, праслов’янське запозичення з фінно-угорських мов;
пор. мар. men «минь», ерз. mentäk, мокш. muntuk «тс.»;
менш обґрунтоване виведення (Holub– Kop. 227) з псл. *mьn-, menьš- «менший» або зіставлення (Фасмер II 599; Преобр. І 523; Schuster-Šewc 922) з лит. ménkė «тріска», лтс. menca «тс.», гр. μαίνη «маленька морська риба; окунь»;
р. [минь, мень, ме́нюх, ме́нтус], бр. [мень], мянту́з, п. miętus, [mień], ч. mník, ст. meň, слц. mieň, вл. нл. mjenk, схв. [mеnjak, mаnј, мàнић], слн. mének «минь»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

м «вугор»
ме́нту́з
ме́нту́с
ментю́к
ме́нтюх
мень
ме́нькус
меньо́к
ми́нтус
миньку́с
миньо́к «минь звичайний, Lota lota L.»
міню́ха
мні́yc
мнух
мнюх «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мень білоруська
mjenk верхньолужицька
μαίνη «маленька морська риба; окунь» грецька
mentäk ерзянська
menca «тс.» латиська
ménkė «тріска» литовська
men «минь» марійська
muntuk «тс.» мокшанська
mjenk нижньолужицька
miętus польська
*mьn- праслов’янська
минь російська
mеnjak сербохорватська
mаnј сербохорватська
mieň словацька
mének «минь» словенська
мень українська
ме́нюх українська
ме́нтус українська
мянту́з українська
mień українська
мàнић українська
mník чеська
men «минь» ?
menьš- «менший» ?
meň ?

ми́ца «кішка»

запозичення з молдавської мови;
молд. мы́цэ «кішка» (рум. mîţă «тс.») є афективним (звуконаслідувальним) утворенням, паралельним до іт. micio «кішка, кіт», нвн. Mieze «кішка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ми́нька «сережка, котик (на дереві)»
ми́ня «кішка»
ми́цка «тс. тж; сережка, котик (на дереві) ВеНЗн»
миць-миць (вигук, яким кличуть кота)
ми́цька «тс. тж; (зоол.) білка, Sciurus vulgaris L. ВеНЗн; тхір, Putorius vulgaris ВеНЗн»
ми́ця «кішечка, котик» (дит.)
міць-міць «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
micio «кішка, кіт» італійська
мы́цэ «кішка» (рум. mîţă «тс.») молдавська
Mieze «кішка» нововерхньонімецька
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України