МИМРІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ми́мрити «бурмотіти; поволі, неясно говорити»
звуконаслідувальне утворення, паралельне до [ма́мрати, мо́мрати] «тс.», а також до мурмоті́ти, ч. mrmlati, схв. мрмљати, слн. mrmráti «ТС.»;
р. [мы́мреть] «невиразно говорити», п. [mumrać] «бурмотіти, бурчати», [memrać] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ме́мравий
«який невиразно говорить»
ми́мра
«той, що поволі і неясно говорить»
мимрі́й
«буркотун»
ми́мря
«ТС.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| mumrać «бурмотіти, бурчати» | польська |
| мы́мреть «невиразно говорити» | російська |
| мрмљати | сербохорватська |
| mrmráti «ТС.» | словенська |
| memrać «тс.» | українська |
| mrmlati | чеська |
| ма́мрати «тс.» | ? |
| мо́мрати «тс.» | ? |
| мурмоті́ти | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України