МИМРИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

ми́мрити «бурмотіти; поволі, неясно говорити»

звуконаслідувальне утворення, паралельне до [ма́мрати, мо́мрати] «тс.», а також до мурмоті́ти, ч. mrmlati, схв. мрмљати, слн. mrmráti «ТС.»;
р. [мы́мреть] «невиразно говорити», п. [mumrać] «бурмотіти, бурчати», [memrać] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ме́мравий «який невиразно говорить»
ми́мра «той, що поволі і неясно говорить»
мимрі́й «буркотун»
ми́мря «ТС.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
mumrać «бурмотіти, бурчати» польська
мы́мреть «невиразно говорити» російська
мрмљати сербохорватська
mrmráti «ТС.» словенська
memrać «тс.» українська
mrmlati чеська
ма́мрати «тс.» ?
мо́мрати «тс.» ?
мурмоті́ти ?

німи́й

псл. němъ «який заїкається, який говорить невиразно, незрозуміло; німий» з давнішого *měmъ «який заїкається, який говорить невиразно», очевидно, спорідненого з лтс. mḕms «німий», memeris «заїка», męmulis «тс.», хет. mema- «говорити»;
очевидно, іє. *mem-, звуконаслідувальне, як нвн. mummeln «невиразно говорити, мимрити», англ. mumble «тс.», укр. ми́мрити, р. мя́млить «мимрити», п. [momotać] «незрозуміло говорити, белькотати», [mamotać] «тс.», ч. mumlat «бурчати», схв. мỳмлати, мỳмљати «бурмотати», слн. momljáti «бурмотати, бурчати»;
припускається також (Гамкрелидзе–Иванов 472–473) іє. *nē-mn-, букв. «не говорячий», утворене з частки ne «не» і основи *men-/mn̥- «думати, говорити»;
помилковими є зіставлення з двн. neiman «говорити» (Wiedemann ВВ 28, 54–55) або з дангл. benoeman «обібрати» (припускається первісне значення «позбавлений (мови)» (Neisser ВВ 30, 303), як і виведення з ně- і -ьmъ (Миккола РФВ 48, 270);
р. немо́й «німий», бр. нямы́ «тс.», др. нѣмыи «німий; який говорить невиразно, незрозуміло», п. niemy «німий», ч. ňemý, слц. nemý, вл. němy, нл. nimy, němy, болг. ням, м. нем, схв. нȇм, слн. ném, стсл. нѣмъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

нє́мтур «німа людина, мовчун Ме; недорікуватий Па»
німа́к «німий»
німа́н «тс.»
німаня «німа»
німе́нь «німий»
німе́нький «трохи німий, заїкуватий»
німина́ «безсловесна істота, тварина; [худоба Досл. і мат. IV]»
німіна «худоба»
німі́ти
ні́мко «мовчки»
ні́мно «хтось стає соромливим, розстроєним»
німо́та
німоті́ти «німувати»
німо́тний
німо́тствувати
німту́р «німа людина»
німтура́ «тс.»
німува́ти
німува́тий «заїкуватий; мовчазний»
німча́к «німа людина»
оніми́ти «зробити німим»
онімі́ти
по́німо «потай»
уніма́ти «німіти»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
mumble «тс.» англійська
нямы́ «тс.» білоруська
ням болгарська
němy верхньолужицька
benoeman «обібрати» (припускається первісне значення «позбавлений (мови) давньоанглійська
neiman «говорити» давньоверхньонімецька
нѣмыи «німий; який говорить невиразно, незрозуміло» давньоруська
*mem- індоєвропейська
*nē-mn- індоєвропейська
*men-/mn̥- «думати, говорити» індоєвропейська
mḕms «німий» латиська
memeris «заїка» латиська
męmulis «тс.» латиська
нем македонська
nimy нижньолужицька
němy нижньолужицька
mummeln «невиразно говорити, мимрити» нововерхньонімецька
momotać «незрозуміло говорити, белькотати» польська
mamotać «тс.» польська
niemy «німий» польська
němъ «який заїкається, який говорить невиразно, незрозуміло; німий» праслов’янська
*měmъ «який заїкається, який говорить невиразно» праслов’янська
мя́млить «мимрити» російська
немо́й «німий» російська
мỳмлати сербохорватська
мỳмљати «бурмотати» сербохорватська
нȇм сербохорватська
nemý словацька
momljáti «бурмотати, бурчати» словенська
ném словенська
нѣмъ «тс.» старослов’янська
ми́мрити українська
mema- «говорити» хетська
mumlat «бурчати» чеська
ňemý чеська

ма́мляти «мляво працювати; поволі йти; повільно, неохоче їсти Ж; невиразно, незрозуміло говорити МСБГ»

афективне звуконаслідувальне утворення, паралельне до [ма́мрати], ми́мрити, двн. mammalon «бурмотіти», хет. mema- «говорити»;
р. [ма́млить] «повільно жувати; мляво працювати» СРНГ, мя́млить «повільно, невиразно, в’яло говорити; занадто повільно щось робити», бр. мя́мліць «незрозуміло, невиразно і в’яло говорити», п. mamłać «мляво жувати», mamlać «марудитися; бурмотіти», ч. [mamlati] «обсосувати; жмакати; нерозбірливо говорити», mamlas «вайло», вл. mamlić «марудитися; шепелявити», mumlić «повільно їсти», нл. moraliś «тс.; неясно говорити», болг. [мамо́ля] «невиразно говорю», м. мамоли «бурмоче», мемоли «тс.», схв. мȁмољити «нерозбірливо говорити», мамỳљати «жувати з закритим ротом», слн. momljáti «невиразно, тихо говорити; жувати з закритим ротом»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

мамла́й «пиріг з тіста, замішаного з борошна і вареної картоплі»
ма́млєти «повільно, неохоче їсти»
мамлій «вайлувата, ледача людина»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мя́мліць «незрозуміло, невиразно і в’яло говорити» білоруська
мамо́ля «невиразно говорю» болгарська
mamlić «марудитися; шепелявити»«повільно їсти» верхньолужицька
mumlić «марудитися; шепелявити»«повільно їсти» верхньолужицька
mammalon «бурмотіти» давньоверхньонімецька
мамоли «бурмоче» македонська
moraliś «тс.; неясно говорити» нижньолужицька
mamłać «мляво жувати»«марудитися; бурмотіти» польська
mamlać «мляво жувати»«марудитися; бурмотіти» польська
ма́млить «повільно жувати; мляво працювати» російська
мȁмољити «нерозбірливо говорити» сербохорватська
momljáti «невиразно, тихо говорити; жувати з закритим ротом» словенська
мя́млить «повільно, невиразно, в’яло говорити; занадто повільно щось робити» українська
мемоли «тс.» українська
мамỳљати «жувати з закритим ротом» українська
mema- «говорити» хетська
mamlati «обсосувати; жмакати; нерозбірливо говорити»«вайло» чеська
mamlas «обсосувати; жмакати; нерозбірливо говорити»«вайло» чеська
ма́мрати ?
ми́мрити ?

ма́мрати «мляво працювати; повільно й неохоче їсти Ж, МСБГ; говорити незрозуміле, марити; нишпорити»

звуконаслідувальне утворення, паралельне до [ма́мляти, ми́мрити];
п. [mamrzeć] «бурмотіти», [mamroczeć], mamrotać «тс.», ч. [mamrati] «бурчати», болг. мъ́мря «говорю неясно, буркотливо», схв. мрморити «бурмотіти», мрмељити «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ма́мра «той, хто повільно працює, їсть»
мамра́вець «тс.»
мамра́вий «такий, що мляво їсть»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мъ́мря «говорю неясно, буркотливо» болгарська
mamrzeć «бурмотіти» польська
м «бурмотіти» сербохорватська
mamroczeć «тс.» українська
mamrotać «тс.» українська
м «тс.» українська
mamrati «бурчати» чеська
ма́мляти ?
ми́мрити ?

ми́мрати «поволі щось робити; поволі їсти О; слабо ссати О; роздумувати; копатися, рити Ж»

очевидно, результат контамінації слів ми́мрити «невиразно говорити» і [ми́рати] «роздумувати; копатися»;
р. [мы́мрить] «поволі жувати», ч. mimrati «поволі працювати», mimra «той, що поволі робить»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ми́мгати
ми́мра «нюня, нікчема Ж; повільний, забарний Бі»
ми́рати «тс.»
ми́рявий «лінивий, повільний»
ми́ряво «мляво, неохоче»
ми́ряво «напружено»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мы́мрить «поволі жувати» російська
mimrati «поволі працювати»«той, що поволі робить» чеська
mimra «поволі працювати»«той, що поволі робить» чеська
ми́мрити «невиразно говорити» ?
ми́рати «роздумувати; копатися» ?

момота́ти «неясно вимовляти; буркотіти»

псл. mom- звуконаслідувальне утворення, паралельне до укр. [ма́мляти, ма́мрати], ми́мрити, нвн. mummeln «тс.»;
п. momotać «буркотіти; заїкатися», ч. [momtati] «буркотіти, бурмотіти», нл. momotaś «тс.; заїкатися», слн. momljáti «бурмотіти», р.-цсл. момати «нечітко вимовляти, заїкатися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

мо́мот «буркотун; заїка»
момоті́ти «тс.»
момотли́вий «такий, що нечітко вимовляє; набридливий своїм буркотінням»
мо́мрати «мимрити, буркотіти»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
momotaś «тс.; заїкатися» нижньолужицька
mummeln «тс.» нововерхньонімецька
momotać «буркотіти; заїкатися» польська
mom- праслов’янська
момати «нечітко вимовляти, заїкатися» русько-церковнослов’янська
momljáti «бурмотіти» словенська
ма́мляти українська
ма́мрати українська
momtati «буркотіти, бурмотіти» чеська
ми́мрити ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України