МИМРИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

звуконаслідувальне утворення, паралельне до [ма́мрати, мо́мрати] «тс.», а також до мурмоті́ти, ч. mrmlati, схв. мрмљати, слн. mrmráti «ТС.»;

р. [мы́мреть] «невиразно говорити», п. [mumrać] «бурмотіти, бурчати», [memrać] «тс.»;

псл. němъ «який заїкається, який говорить невиразно, незрозуміло; німий» з давнішого *měmъ «який заїкається, який говорить невиразно», очевидно, спорідненого з лтс. mḕms «німий», memeris «заїка», męmulis «тс.», хет. mema- «говорити»;

очевидно, іє. *mem-, звуконаслідувальне, як нвн. mummeln «невиразно говорити, мимрити», англ. mumble «тс.», укр. ми́мрити, р. мя́млить «мимрити», п. [momotać] «незрозуміло говорити, белькотати», [mamotać] «тс.», ч. mumlat «бурчати», схв. мỳмлати, мỳмљати «бурмотати», слн. momljáti «бурмотати, бурчати»;

припускається також (Гамкрелидзе–Иванов 472–473) іє. *nē-mn-, букв. «не говорячий», утворене з частки ne «не» і основи *men-/mn̥- «думати, говорити»;

помилковими є зіставлення з двн. neiman «говорити» (Wiedemann ВВ 28, 54–55) або з дангл. benoeman «обібрати» (припускається первісне значення «позбавлений (мови)» (Neisser ВВ 30, 303), як і виведення з ně- і -ьmъ (Миккола РФВ 48, 270);

р. немо́й «німий», бр. нямы́ «тс.», др. нѣмыи «німий; який говорить невиразно, незрозуміло», п. niemy «німий», ч. ňemý, слц. nemý, вл. němy, нл. nimy, němy, болг. ням, м. нем, схв. нȇм, слн. ném, стсл. нѣмъ «тс.»;

афективне звуконаслідувальне утворення, паралельне до [ма́мрати], ми́мрити, двн. mammalon «бурмотіти», хет. mema- «говорити»;

р. [ма́млить] «повільно жувати; мляво працювати» СРНГ, мя́млить «повільно, невиразно, в’яло говорити; занадто повільно щось робити», бр. мя́мліць «незрозуміло, невиразно і в’яло говорити», п. mamłać «мляво жувати», mamlać «марудитися; бурмотіти», ч. [mamlati] «обсосувати; жмакати; нерозбірливо говорити», mamlas «вайло», вл. mamlić «марудитися; шепелявити», mumlić «повільно їсти», нл. moraliś «тс.; неясно говорити», болг. [мамо́ля] «невиразно говорю», м. мамоли «бурмоче», мемоли «тс.», схв. мȁмољити «нерозбірливо говорити», мамỳљати «жувати з закритим ротом», слн. momljáti «невиразно, тихо говорити; жувати з закритим ротом»;

звуконаслідувальне утворення, паралельне до [ма́мляти, ми́мрити];

п. [mamrzeć] «бурмотіти», [mamroczeć], mamrotać «тс.», ч. [mamrati] «бурчати», болг. мъ́мря «говорю неясно, буркотливо», схв. мрморити «бурмотіти», мрмељити «тс.»;

очевидно, результат контамінації слів ми́мрити «невиразно говорити» і [ми́рати] «роздумувати; копатися»;

р. [мы́мрить] «поволі жувати», ч. mimrati «поволі працювати», mimra «той, що поволі робить»;

псл. mom- звуконаслідувальне утворення, паралельне до укр. [ма́мляти, ма́мрати], ми́мрити, нвн. mummeln «тс.»;

п. momotać «буркотіти; заїкатися», ч. [momtati] «буркотіти, бурмотіти», нл. momotaś «тс.; заїкатися», слн. momljáti «бурмотіти», р.-цсл. момати «нечітко вимовляти, заїкатися»;