МИЛІН — ЕТИМОЛОГІЯ
ми́лиця «костур, дерев’яна нога; [чепіга в плузі Л]»
неясне;
для р. мы́лица припускається запозичення з фінно-угорських мов (ест. mõхla «кормове весло», карел. mela, фін. mela «тс.»);
зіставляється також з [мульга́] «рукоятка весла», [му́лявка] «тс.», що зближується з му́ляти;
р. [мы́лица] «ручка весла» (Даль), бр. мыліца «милиця», п. [mulica] «ручка рала»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ме́лничка
милі́н
«ручка в жорнах»
ми́лниця
«ручка на кінці весла»
мильо́н
«тс.»
мі́лиця
«чепіга в плузі»
муни́чка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мыліца «милиця» | білоруська |
| mulica «ручка рала» | польська |
| мы́лица (ест. mõхla «кормове весло», карел. mela, фін. mela «тс.») | російська |
| мы́лица «ручка весла» (Даль) | російська |
| мульга́ «рукоятка весла» | ? |
| му́лявка «тс.» | ? |
| му́ляти | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України