МИЛ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ми́лий
іє. *mēi-l- «лагідний, м’який», пов’язане з *mēi-r- «м’який, мирний»;
споріднене з лит. míelas, mýlas, лтс. mĩl’š «тс.», дінд. máyas- «радість, насолода», лат. mῑtis «м’який, ніжний, спокійний»;
псл. milъ «милий»;
р. ми́лый, бр. мі́лы, др. милыи, п. вл. нл. miły, ч. слц. milý, болг. м. мил, схв. м́илен, слн. míl, стсл. милъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
знеми́ли́ти
«стати неприємним»
знеми́литися
знеми́літи
«тс.»
ми́лість
милі́шати
милова́нець
«фаворит, улюбленець»
милости́вець
«благодійник»
(заст.)
ми́лости́вий
ми́лостина
(заст.)
милости́нник
«той, хто роздає милостиню»
ми́лостиня
ми́лощі
«милування»
милува́ти
ми́лувати
милува́тися
милу́н
«коханець»
ми́льнощі
«тс.»
незм́илитися
«стати неприємним»
не́мил
«нелюб»
неми́лість
поми́ла
«помилування»
премиле́нний
«дуже милий»
преми́лий
ростомиле́ний
«найласкавіший, милий»
умили́ти
«зворушити»
уми́лости́ви́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мі́лы | білоруська |
| мил | болгарська |
| miły | верхньолужицька |
| máyas- «радість, насолода» | давньоіндійська |
| милыи | давньоруська |
| *mēi-l- «лагідний, м’який» | індоєвропейська |
| mῑtis «м’який, ніжний, спокійний» | латинська |
| mĩl'š «тс.» | латиська |
| míelas | литовська |
| мил | македонська |
| miły | нижньолужицька |
| miły | польська |
| milъ «милий» | праслов’янська |
| м́илен | сербохорватська |
| milý | словацька |
| míl | словенська |
| милъ | старослов’янська |
| milý | чеська |
| *mēi-r- «м’який, мирний» | ? |
| mýlas | ? |
| ми́лый | ? |
Мили́ця (жіноче ім’я)
болг. Ми́ли́ца, як і схв. Ми́ли́ца, утворене від прикметника мил (схв. мȕо) «милий», можливо, як калька гр. Xάρɩς, Xαρὶτη (жіночі імена, букв. «краса, привабливість, ласка».– Вл. імена 143; Петровский 157; Илчев 334; Младенов 297; Успенский 620.– Див. ще ми́лий;
запозичення з болгарської мови;
р. Ми́лица, бр. Шліца;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Míля
Мі́ла
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Шліца | білоруська |
| Ми́ли́ца | болгарська |
| Xάρɩς | грецька |
| Ми́лица | російська |
| Ми́ли́ца | сербохорватська |
| мил «милий» (схв. мȕо) | ? |
| Xαρὶτη (жіночі імена, букв. «краса, привабливість, ласка».-- Вл. імена 143; Петровский 157; Илчев 334; Младенов 297; Успенский 620.-- Див. ще ми́лий. | ? |
ми́ло
псл. mydlo, похідне від myti «мити»;
р. мы́ло, бр. мы́ла, др. мыло, п. вл. mydło, ч. mýdlo, слц. mydlo, схв. [м́ило], слн. mílo, стсл. мылο;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зми́лини
«змилки»
зми́лки
«мильна вода після прання»
зми́лок
«невеликий залишок мила»
мили́нє
«мильна вода»
ми́ли́ни
ми́ли́ти
милі́ння
милки́й
милова́тий
«милоподібний»
милови́ння
«ТС.»
ми́льний
ми́льник
ми́ля
«обрядове умивання молодих з річки або криниці»
ми́ляний
миля́р
«виробник або продавець мила»
миля́рня
«миловарня»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мы́ла | білоруська |
| mydło | верхньолужицька |
| мыло | давньоруська |
| mydło | польська |
| mydlo | праслов’янська |
| мы́ло | російська |
| м́ило | сербохорватська |
| mydlo | словацька |
| mílo | словенська |
| мылο | старослов’янська |
| mýdlo | чеська |
| myti «мити» | ? |
о́бмил «оман, Inula helenium L.» (бот.)
очевидно, пов’язане з ми́ти, ми́ло;
назва зумовлена тим, що в народній медицині відваром і мазями, виготовленими з цієї рослини, лікують (обмивають, змазують) місця, вражені шкірними хворобами;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ми́ти | ? |
| ми́ло | ? |
мильня́нка «Saponaria L.» (бот.)
назви, зумовлені тим, що в коренях обох рослин є сапонін і вони вживаються для прання;
похідні утворення від ми́ло;
р. мыльня́нка «Saponaria», [мы́льник], бр. мы́льнік, п. mydlnica, mydelnica, mydlik «ТС.», ст. kacze mydło «остудник», ч. mydlice «мильнянка», [husí mydlo] «остудник», слц. вл. mydlica «мильнянка», нл. mydłowina «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мило
«остудник голий, грижниця гола, Herniaria glabra L.»
(собаче)]
м́ильник
«мильнянка лікарська, Saponaria officinalis L.»
ми́льни́ця
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мы́льнік | білоруська |
| mydlica «мильнянка» | верхньолужицька |
| mydłowina «тс.» | нижньолужицька |
| mydlnica «ТС.» | польська |
| mydelnica «ТС.» | польська |
| mydlik «ТС.» | польська |
| мыльня́нка «Saponaria» | російська |
| mydlica «мильнянка» | словацька |
| мы́льник | українська |
| husí mydlo «остудник» | українська |
| mydlice «мильнянка» | чеська |
| ми́ло | ? |
| kacze mydło «остудник» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України