МЕЩЕРА — ЕТИМОЛОГІЯ
ма́дя́р «угорець»
запозичення з угорської мови;
уг. magyar «тс.» є складним словом, перша частина якого magy (споріднене з манс. manjsji «мансі») первісно означала, мабуть, «людина»;
друга частина неясного походження;
припускається запозичення з якоїсь тюркської мови (пор. тур. er «чоловік»);
розглядається також як фінно-угорський елемент, споріднений з уг. férfi «чоловік», фін. yrkö «тс.», мар. erghe «хлопець»;
назва мадя́р (мадья́р) пов’язується таож з етнічними назвами р. ст. можар, мещера (Perényi St. sl. 22/3 – 4, 339 – 376);
р. мадья́р, бр. мадзья́р, п. Madziar, Madiar, ч. слц. Maďar, вл. Madźar, болг. маджа́рин, схв. Màђāр, слн. Madžar;
Фонетичні та словотвірні варіанти
маґєрчу́к
«молодий угорець»
маґя́рка
«угорка»
мадзарський
(з п.)
мадья́р
«тс.»
мадяриза́ція
мадяри́зм
мадяризува́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
мадзья́р | білоруська |
маджа́рин | болгарська |
Madźar | верхньолужицька |
erghe «хлопець» | марійська |
Madziar | польська |
можар | російська |
мадья́р | російська |
Màђāр | сербохорватська |
Maďar | словацька |
Madžar | словенська |
magyar «тс.» | угорська |
férfi «чоловік» | угорська |
yrkö «тс.» | фінська |
Maďar | чеська |
мадя́р (мадья́р) | ? |
можар | ? |
мещера | ? |
мещеряки́ «тюркська народність у Башкірії і Приураллі» (мн.)
загальноприйнятої етимології не має;
тлумачиться як морд. *ḿeškär «бджоляр» від ḿeš(k) «бджола» (Mikkola FUF 15, 62);
зіставляється з етнонімом угорців magyar (magyer) «мадяр» (Perényi St. sl. 22/3–4, 339–376);
р. мещеряки́, єт. мещера (XIV–XVI єт.), бр. мешчара́к, ч. Meščerjakové «мещеряки», слц. Meščerjak, болг. мещеряци;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мещеря́к
(одн.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
мешчара́к | білоруська |
мещеряци | болгарська |
*ḿeškär «бджоляр» | мордовська |
мещеряки́ | російська |
Meščerjak | словацька |
Meščerjakové «мещеряки» | чеська |
ḿeš(k) «бджола» | ? |
мещера (XIV--XVI єт.) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України