МЕЩЕРА — ЕТИМОЛОГІЯ

ма́дя́р «угорець»

запозичення з угорської мови;
уг. magyar «тс.» є складним словом, перша частина якого magy (споріднене з манс. manjsji «мансі») первісно означала, мабуть, «людина»;
друга частина неясного походження;
припускається запозичення з якоїсь тюркської мови (пор. тур. er «чоловік»);
розглядається також як фінно-угорський елемент, споріднений з уг. férfi «чоловік», фін. yrkö «тс.», мар. erghe «хлопець»;
назва мадя́р (мадья́р) пов’язується таож з етнічними назвами р. ст. можар, мещера (Perényi St. sl. 22/3 – 4, 339 – 376);
р. мадья́р, бр. мадзья́р, п. Madziar, Madiar, ч. слц. Maďar, вл. Madźar, болг. маджа́рин, схв. Màђāр, слн. Madžar;
Фонетичні та словотвірні варіанти

маґєрчу́к «молодий угорець»
маґя́рка «угорка»
мадзарськийп.)
мадья́р «тс.»
мадяриза́ція
мадяри́зм
мадяризува́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мадзья́р білоруська
маджа́рин болгарська
Madźar верхньолужицька
erghe «хлопець» марійська
Madziar польська
можар російська
мадья́р російська
Màђāр сербохорватська
Maďar словацька
Madžar словенська
magyar «тс.» угорська
férfi «чоловік» угорська
yrkö «тс.» фінська
Maďar чеська
мадя́р (мадья́р) ?
можар ?
мещера ?

мещеряки́ «тюркська народність у Башкірії і Приураллі» (мн.)

загальноприйнятої етимології не має;
тлумачиться як морд. *ḿeškär «бджоляр» від ḿeš(k) «бджола» (Mikkola FUF 15, 62);
зіставляється з етнонімом угорців magyar (magyer) «мадяр» (Perényi St. sl. 22/3–4, 339–376);
р. мещеряки́, єт. мещера (XIV–XVI єт.), бр. мешчара́к, ч. Meščerjakové «мещеряки», слц. Meščerjak, болг. мещеряци;
Фонетичні та словотвірні варіанти

мещеря́к (одн.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мешчара́к білоруська
мещеряци болгарська
*ḿeškär «бджоляр» мордовська
мещеряки́ російська
Meščerjak словацька
Meščerjakové «мещеряки» чеська
ḿeš(k) «бджола» ?
мещера (XIV--XVI єт.) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України