МЕЧАМ — ЕТИМОЛОГІЯ
меч «вид холодної зброї»
псл. mečь, [mьčь] неясного походження;
зіставляється з гот. *mēkeis «меч», дісл. mækir, днн. māki «тс.», разом з якими могло бути запозичене з якогось третього джерела;
пор. груз. maχva «гострий; меч», удинське meχ «серп», лезг. магъ «леміш»;
безпосереднє пов’язання з гр. μάχη «боротьба», μά χαιρα «ніж, шабля» (Младенов 295; Fick III 303), як і з сперс. magen «меч» (Scheftelowitz WZKM 34, 227), мало обґрунтоване;
р. бр. болг. м. меч, др. мечь, п. miecz, ч. слц. meč, вл. mječ, нл. mjac, схв. мȁч, слн. mèč, стсл. мεчь, мьчь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Ensatae» Ж
мечатки́
ме́чик
«ударна частина терниці; [деталь у чинбарському знарядді; складова частина кросен О], ме́чник (іст.) «воїн, озброєний мечем»
мечова́тий
«мечоподібний»
мечо́к
«мечик у терниці»
мичо́к
«ТС.»
міч
«меч»
мі́чник
«мечник»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
меч | білоруська |
меч | болгарська |
mječ | верхньолужицька |
*mēkeis «меч» | готська |
μάχη «боротьба» | грецька |
maχva «гострий; меч» | грузинська |
mækir | давньоісландська |
māki «тс.» | давньонижньонімецька |
мечь | давньоруська |
меч | македонська |
mjac | нижньолужицька |
miecz | польська |
mečь | праслов’янська |
меч | російська |
мȁч | сербохорватська |
magen «меч» | середньоперська |
meč | словацька |
mèč | словенська |
мεчь | старослов’янська |
мьчь | українська |
meč | чеська |
mьčь | ? |
maχva «гострий; меч» | ? |
meχ «серп» | ? |
магъ «леміш» | ? |
χαιρα «ніж, шабля» | ? |
матч «спортивне змагання»
запозичення з англійської мови;
англ. match «змагання; суперник; пара» походить від дангл. mœcca ( ‹ge-mœcca) «товариш; один з пари», пов’язаного з macian «робити» (англ. make «тс.»), спорідненим з дфриз. makia «будувати, робити», гол. maken «робити», нвн. machen «тс.»;
р. бр. матч, п. mecz, match, ч. mač, match, слц. match, болг. мач, м. меч, схв. мȅч, слн. match, mêč;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
match «змагання; суперник; пара» | англійська |
матч | білоруська |
мач | болгарська |
maken «робити» | голландська |
mœcca «товариш; один з пари» ( ‹ge-mœcca) | давньоанглійська |
makia «будувати, робити» | давньофризька |
меч | македонська |
machen «тс.» | нововерхньонімецька |
mecz | польська |
match | польська |
матч | російська |
мȅч | сербохорватська |
match | словацька |
match | словенська |
mêč | словенська |
mač | чеська |
match | чеська |
macian «робити» (англ. make «тс.») | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України