МЕТУШИТИСЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

необґрунтоване пряме зіставлення з мести́, мета́ти (Фасмер II 611; Преобр. І 531; Bern. II 40);

форма похідної основи могла зазнати впливу з боку псл. mitusь «навхрест, головами чи вершками в різні кінці», хоча беззастережне пов’язання обох утворень (Brückner 339) позбавлене достатніх підстав;

псл. теtos-/metus-/motux-, очевидно, похідне (формально не ясне) утворення від кореня met-/mot- (пор. мота́ти), безафіксної паралелі до męt/mǫt- «мутити, змішувати, вносити сум’яття»;

р. [метуси́ть] «метушитися», [метуши́ься] «тс.», [матоши́ть] «турбувати», [матуси́ть] «метушитися», [мотуси́ть] «тс.», [матуси́ться] «повільно, неохоче щось робити; ходити, то беручись за роботу, то кидаючи її; метушитися», [мотуси́ться, маты́шиться] «тс.», [митуси́ть] «перемішувати, тасувати, змішувати; перебирати; спантеличувати, плутати», [митуса́] «переступання з ноги на ногу; той, хто спантеличує, плутає», [ме́тусь] «незгода, розбрат», бр. мітусі́цца «метушитися; метатися; мигтіти перед очима», [мітусі́ць] «мутити; розбурхувати; мішати, порушувати порядок; тривожити, спантеличувати», ч. [metešiti (metošiti)] «швидко бігти», слц. [mitúchať] «викликати замішання; бентежити», слн. [metošiti] «швидко бігти»;

запозичення з польської мови;

п. mitrężyć «тс.» утворене від кореня mitr, пов’язаного з mitus «навхрест», спорідненим з укр. [ми́тусь, митусе́м] «(лежати) в різні боки головами», метуши́тися;

очевидно, зазнало семантичного зближення з фонетично близьким псл. metusiti, укр. метуши́тися;

виводиться від псл. mitr- як суфіксальної основи, пов’язаної з псл. mitu«поперемінно», mitusь «навхрест; головами чи вершками в різні кінці» (Brückner 338–339; Machek ESJČ 366), або від свн. mitterunge «посередництво, сприяння» (Matzenauer LF 10, 326; Bern. II 63; SW II 1002);

не зовсім ясне;

п. mitręga «гаяння часу, морока; марудна робота; марудник», mitrężyć «гаяти (час)», ч. [mitražit] «тс.» (з п.), слц. [mítor] «сум’яття; суміш», [mítoriť] «викликати сум’яття», [mitrha] «шкапа; сільський віз»;

очевидно, результат контамінації слів метуши́тися і міси́ти (див.);