МЕТИС — ЕТИМОЛОГІЯ
мети́с «тварина або рослина, виведена шляхом міжпородного схрещення; нащадок від шлюбу між представниками різних рас»
запозичення з французької мови;
фр. métis через посередництво іспанської мови (ісп. mestizo) зводиться до слат. *mixticius «змішаний», похідного від лат. mixtus «тс.», пов’язаного з misceo «змішую», спорідненим з двн. miscan «мішати», нвн. mischen, гр. μειγνύναι, μιγνύναι «тс.», лит. miẽšti «розводити, розмішувати», псл. měsiti, měšati, укр. міси́ти, міша́ти;
р. болг. мети́с, бр. меты́с, п. metys, ч. слц. mestic, схв. местици (мн.), слн. mestic;
Фонетичні та словотвірні варіанти
метиза́ція
«міжпородне схрещення»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| меты́с | білоруська |
| мети́с | болгарська |
| μειγνύναι | грецька |
| miscan «мішати» | давньоверхньонімецька |
| mixtus «тс.» | латинська |
| miẽšti «розводити, розмішувати» | литовська |
| mischen | нововерхньонімецька |
| metys | польська |
| měsiti | праслов’янська |
| мети́с | російська |
| местици (мн.) | сербохорватська |
| *mixticius «змішаний» | середньолатинська |
| mestic | словацька |
| mestic | словенська |
| міси́ти | українська |
| métis (ісп. mestizo) | французька |
| mestic | чеська |
| misceo «змішую» | ? |
| μιγνύναι «тс.» | ? |
| měšati | ? |
| міша́ти | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України