МЕТЕЛИК — ЕТИМОЛОГІЯ
мете́лик «Papilio» (ент.)
псл. motylь, metylь «жук, метелик, що заводиться у бруді, гною», похідне від mot- (met-) «гній, покидьки» (пор. р. помёт «твариний послід», стсл. мотыло «гній» пов’язаного з metatí «кидати»; в кінці праслов’янського періоду назва метелика була вторинно зближена з дієсловами metati sę «метатися», motati sę «мотатися» (за характером літання);
безпосереднє виведення псл. metelь (motylь) «метелик» від metati (motati) (КЭСРЯ 273; Schuster-Šewc 927–928; БЕР III 768; Skok II 416–417; Bern. II 42) менш обґрунтоване;
р. моты́ль «метелик», [метелёк, мете́лик] «тс.», [метельки] «крилаті черв’ячки, що нападають на все мокре і брудне», [моты́ль] «черв’як, що заводиться в голові вівці; черв’як, що заводиться у вуликах», бр. маты́ль «метелик», п. motyl «тс.», motylica (хвороба овець), ч. motýl «метелик», [motolice, motel, matoul], слц. motyl’, [motúl᾿, metúl᾿], вл. mjetel, нл. mjatel «тс.», болг. мети́л «паразит, що розвивається в печінці овець; спричинювана ним овеча хвороба», м. метил «тс.», схв. мèтиљ «тс.; [метелик]», слн. metúlj «метелик», [motúlj] «тс.», metílj «[тс.]; овечий паразит»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
заметли́читися
«мати в собі вощинну міль»
(про вулик)
матило́к
матильга
«комаха ряду волохокрилих, Trichoptera; метелик з родини нічниць (совкових), Noctuidae»
мату́ль
«тс.»
мете́лица
«личинка комара дзвінця, Chironomus plumosus L.»
мете́лиця
«вощинна міль; білий жучок у землі, якого використовують для ловіння риби Дейн»
мете́лі
«дикі бджоли»
мете́лок
«метелик»
мете́ль
«білий жучок, якого використовують для ловіння риби»
мети́ль
«тс.»
метильга́
меті́ль
«тс. Дейн; пильщик плодовий яблуневий, Hoplocampa testitudinea Klug Дейн; метелик»
мєтля́к
«метелик»
мота́лька
«метелик»
мотельо́к
мотиле́ць
моти́ль
моти́ль
«личинка комара дзвінця»
моти́льок
мотиля
мотиля́к
моті́ль
мутали́ця
мута́ль
мута́лька
му́тель
му́тиль
муті́ль
му́тлик
«тс.»
читися
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| маты́ль «метелик» | білоруська |
| мети́л «паразит, що розвивається в печінці овець; спричинювана ним овеча хвороба» | болгарська |
| mjetel | верхньолужицька |
| метил «тс.» | македонська |
| mjatel «тс.» | нижньолужицька |
| motyl «тс.» (хвороба овець) | польська |
| motylica «тс.» (хвороба овець) | польська |
| motylь | праслов’янська |
| metelь «метелик» (motylь) | праслов’янська |
| моты́ль «метелик» | російська |
| мèтиљ «тс.; [метелик]» | сербохорватська |
| motyl' | словацька |
| metúlj «метелик» | словенська |
| метелёк | українська |
| мете́лик «тс.» | українська |
| метельки «крилаті черв’ячки, що нападають на все мокре і брудне» | українська |
| моты́ль «черв’як, що заводиться в голові вівці; черв’як, що заводиться у вуликах» | українська |
| motolice | українська |
| motel | українська |
| matoul | українська |
| motúl' | українська |
| metúl' | українська |
| motúlj «тс.»«[тс.]; овечий паразит» | українська |
| metílj «тс.»«[тс.]; овечий паразит» | українська |
| motýl «метелик» | чеська |
| metylь «жук, метелик, що заводиться у бруді, гною» | ? |
| mot- «гній, покидьки» (met-)(пор. р. помёт «твариний послід», стсл. мотыло «гній» пов’язаного з metatí «кидати»; в кінці праслов’янського періоду назва метелика була вторинно зближена з дієсловами metati sę «метатися», motati sę «мотатися» (за характером літання) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України