МЕТАЛУРГІЙНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
металу́рг
через західноєвропейські мови (нім. Metallúrg, Metallurgíe, фр. métallurgie, англ. metallurgy) запозичено з середньолатинської;
слат. metallurgia походить від гр. μεταλλουργός «рудокоп, металіст», що складається з основ іменників μέταλλον «рудник» і ἔργον «діло, робота»;
р. металлург, бр. болг. металу́рг, п. metalurg, ч. metalurgie, слц. metalurgia, вл. metalurg, м. металургujа, схв. металỳpгиja, слн. metalúrg;
Фонетичні та словотвірні варіанти
металургі́йний
металургі́чний
металу́ргі́я
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| металу́рг | білоруська |
| металу́рг | болгарська |
| metalurg | верхньолужицька |
| μεταλλουργός «рудокоп, металіст» | грецька |
| металургujа | македонська |
| metalurg | польська |
| металлург | російська |
| металỳpгиja | сербохорватська |
| metallurgia | середньолатинська |
| metalurgia | словацька |
| metalúrg | словенська |
| metalurgie | чеська |
| μέταλλον «рудник» | ? |
| ἔργον «діло, робота» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України