МЕТАЛУ — ЕТИМОЛОГІЯ
мета́л
через посередництво західноєвропейських мов (н. Metáll, фр. métal) запозичено з латинської;
лат. metallum «метал; мінерал; рудник» походить від гр. μέταλλον «рудник», пов’язаного з μεταλλεύω «видобуваю з землі, викопую», очевидно, запозиченого технічного виразу невідомого походження;
р. мета́лл, бр. болг. м. мета́л, п. вл. нл. metal, ч. metalický «металічний», слц. слн. metál, схв. мèтāл;
Фонетичні та словотвірні варіанти
метале́вий
метали́на
«метал»
(зб.)
металіза́ція
металізува́ти
металі́ст
металі́чний
немета́ли
(хім.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мета́л | білоруська |
| мета́л | болгарська |
| metal | верхньолужицька |
| μέταλλον «рудник» | грецька |
| metallum «метал; мінерал; рудник» | латинська |
| мета́л | македонська |
| metal | нижньолужицька |
| metal | польська |
| мета́лл | російська |
| мèтāл | сербохорватська |
| metál | словацька |
| metál | словенська |
| metalický «металічний» | чеська |
| μεταλλεύω «видобуваю з землі, викопую» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України