МЕСІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
месі́я «в іудейській релігії -- надісланий богом визволитель єврейського народу»
через посередництво старослов’янської мови запозичено в давньоруську з грецької;
гр. μεσσίας «месія» походить від арам. mĕšῑḥá «помазаник», яке зводиться до гебр. māšῑăh «помазаний», пов’язаного з māšáḥ «він помазав» прасемітського походження;
р. месси́я, бр. месі́я, др. месия, п. Mesjasz, ч. слц. mesiáš, болр. меси́я, м. месија, схв. мèсија, слн. mesíja, стсл. месига;
Фонетичні та словотвірні варіанти
месіані́зм
месіа́нство
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| mĕšῑḥá «помазаник» | арамейська |
| месі́я | білоруська |
| māšῑăh «помазаний» | гебрайська |
| μεσσίας «месія» | грецька |
| месия | давньоруська |
| месија | македонська |
| Mesjasz | польська |
| месси́я | російська |
| мèсија | сербохорватська |
| mesiáš | словацька |
| mesíja | словенська |
| месига | старослов’янська |
| mesiáš | чеська |
| māšáḥ «він помазав» | ? |
| меси́я | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України