МЕРИДІОНАЛЬНИХ — ЕТИМОЛОГІЯ
меридіа́н
запозичення з західноєвропейських мов;
н. Meridián, фр. méridian, англ. meridian походять від лат. merῑdiānus «полуденний, південний», пов’язаного з merῑdiēs «полудень; південь; середина», що складається з основ прикметника medius «середній», спорідненого з гот. midjis «тс.», псл. *medja «межа», укр. межа́, та іменника diēs «день», спорідненого з дінд. dyám, псл. dьnь, укр. день «тс.»;
р. болр. меридиа́н, бр. мерыдыя́н, п. merydian, ч. слц. слн. meridián, вл. meridian, м. меридија́н, схв. меридијāн;
Фонетичні та словотвірні варіанти
меридіона́льний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| meridian | англійська |
| мерыдыя́н | білоруська |
| меридиа́н | болгарська |
| meridian | верхньолужицька |
| midjis «тс.» | готська |
| dyā́m | давньоіндійська |
| merῑdiānus «полуденний, південний» | латинська |
| merῑdiēs «полудень; південь; середина» | латинська |
| medius «середній» | латинська |
| diēs | латинська |
| меридија́н | македонська |
| Meridián | німецька |
| merydian | польська |
| *medja «межа» | праслов’янська |
| dьnь | праслов’янська |
| меридùјāн | сербохорватська |
| meridián | словацька |
| meridián | словенська |
| межа́ «день» | українська |
| день «тс.» | українська |
| méridian | французька |
| meridián | чеська |
| меридиа́н | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України