МЕРИДІОНАЛЬНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

меридіа́н

запозичення з західноєвропейських мов;
н. Meridián, фр. méridian, англ. meridian походять від лат. merῑdiānus «полуденний, південний», пов’язаного з merῑdiēs «полудень; південь; середина», що складається з основ прикметника medius «середній», спорідненого з гот. midjis «тс.», псл. *medja «межа», укр. межа́, та іменника diēs «день», спорідненого з дінд. dyám, псл. dьnь, укр. день «тс.»;
р. болр. меридиа́н, бр. мерыдыя́н, п. merydian, ч. слц. слн. meridián, вл. meridian, м. меридија́н, схв. меридијāн;
Фонетичні та словотвірні варіанти

меридіона́льний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
meridian англійська
мерыдыя́н білоруська
меридиа́н болгарська
meridian верхньолужицька
midjis «тс.» готська
dyā́m давньоіндійська
merῑdiānus «полуденний, південний» латинська
merῑdiēs «полудень; південь; середина» латинська
medius «середній» латинська
diēs латинська
меридија́н македонська
Meridián німецька
merydian польська
*medja «межа» праслов’янська
dьnь праслов’янська
меридùјāн сербохорватська
meridián словацька
meridián словенська
межа́ «день» українська
день «тс.» українська
méridian французька
meridián чеська
меридиа́н ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України