МЕРЗНУТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
маряси́т(и) «мрячити»
очевидно, запозичення з російської мови;
р. мороси́ть, [ма́росить] «тс.», мо́рось «мжичка», и́зморось, [морозга́] «тс.», [морозжи́ть] «мрячити» споріднені з слн. [mršéti] «мжичити», далі з псл. *mьrznǫti, *morzъ, укр. ме́рзнути, мо́роз;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *m | праслов’янська |
| мороси́ть | російська |
| mršéti «мжичити» | словенська |
| ме́рзнути | українська |
| ма́росить «тс.» | ? |
| мо́рось «мжичка» | ? |
| и́зморось | ? |
| морозга́ «тс.» | ? |
| морозжи́ть «мрячити» | ? |
| *morzъ | ? |
| мо́роз | ? |
ме́рзти
псл. *mьrz(nǫ)ti (‹*mьrĝ-) «мерзнути» (первісно «холодніти через хмарність і мжичку»);
пов’язане чергуванням голосних з *morz (‹*morĝ-) «мороз»;
зіставляється з алб. mardhem «дрижу від холоду», marth «сильний мороз»;
необґрунтоване зіставлення (Machek ESJČ 381) з нвн. frieren «мерзнути», лат. pruina «іній», дінд. pruṣva «тс.»;
р. мëрзнуть, бр. ме́рзнуць, др. мьрзнути, п. marznąć, ч. mrznout, слц. mrznút’, вл. mjerznyć, нл. marznuś, болг. мръ́зна, м. мрзне, схс. мрзнути, слн. mŕzniti, стсл. мръзьнъ «мерзнучий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
замерзляки́
змерзлю́х
змерзлю́чка
«мерзлякувата жінка»
ме́рзкий
«мерзлий»
мерзли́вий
«мерзлякуватий»
ме́рзлий
мерзло́та́
мерзлува́тий
мерзля́к
мерзлякува́тий
мерзля́тина
ме́рзнути
на́мерз
«іній, бурулька»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| mardhem «дрижу від холоду» | албанська |
| marth «сильний мороз» | албанська |
| ме́рзнуць | білоруська |
| мръ́зна | болгарська |
| mjerznyć | верхньолужицька |
| pruṣvā́ «тс.» | давньоіндійська |
| мьрзнути | давньоруська |
| pruina «іній» | латинська |
| мрзне | македонська |
| marznuś | нижньолужицька |
| frieren «мерзнути» | нововерхньонімецька |
| marznąć | польська |
| *mь<SUP>ь</SUP>r̥z(nǫ)ti «мерзнути» (‹*mьrĝ-)(первісно «холодніти через хмарність і мжичку») | праслов’янська |
| *morzъ «мороз» (‹*morĝ-) | праслов’янська |
| *morĝ- | праслов’янська |
| мëрзнуть | російська |
| mrznút' | словацька |
| mŕzniti | словенська |
| мръзьнъ «мерзнучий» | старослов’янська |
| mrznout | чеська |
| мр̏знути | ? |
мо́рох «пліснява; мох»
неясне;
можливо, залишок давнього варіанта кореня мох (псл. mъхъ) з інфіксом -r-;
пов’язання з ме́рзнути, моро́з, р. мороси́ть (Преобр. І 558) викликає сумнів;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мороси́ть | російська |
| мох (псл. mъхъ) | ? |
| ме́рзнути | ? |
| моро́з | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України