МЕРЗЛИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

ме́рзти

псл. *mьrz(nǫ)ti (‹*mьrĝ-) «мерзнути» (первісно «холодніти через хмарність і мжичку»);
пов’язане чергуванням голосних з *morz (‹*morĝ-) «мороз»;
зіставляється з алб. mardhem «дрижу від холоду», marth «сильний мороз»;
необґрунтоване зіставлення (Machek ESJČ 381) з нвн. frieren «мерзнути», лат. pruina «іній», дінд. pruṣva «тс.»;
р. мëрзнуть, бр. ме́рзнуць, др. мьрзнути, п. marznąć, ч. mrznout, слц. mrznút’, вл. mjerznyć, нл. marznuś, болг. мръ́зна, м. мрзне, схс. мрзнути, слн. mŕzniti, стсл. мръзьнъ «мерзнучий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

замерзляки́
змерзлю́х
змерзлю́чка «мерзлякувата жінка»
ме́рзкий «мерзлий»
мерзли́вий «мерзлякуватий»
ме́рзлий
мерзло́та́
мерзлува́тий
мерзля́к
мерзлякува́тий
мерзля́тина
ме́рзнути
на́мерз «іній, бурулька»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
mardhem «дрижу від холоду» албанська
marth «сильний мороз» албанська
ме́рзнуць білоруська
мръ́зна болгарська
mjerznyć верхньолужицька
pruṣvā́ «тс.» давньоіндійська
мьрзнути давньоруська
pruina «іній» латинська
мрзне македонська
marznuś нижньолужицька
frieren «мерзнути» нововерхньонімецька
marznąć польська
*mь<SUP>ь</SUP>r̥z(nǫ)ti «мерзнути» (‹*mьrĝ-)(первісно «холодніти через хмарність і мжичку») праслов’янська
*morzъ «мороз» (‹*morĝ-) праслов’янська
*morĝ- праслов’янська
мëрзнуть російська
mrznút' словацька
mŕzniti словенська
мръзьнъ «мерзнучий» старослов’янська
mrznout чеська
мр̏знути ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України