МЕРЗКИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
мерзи́ти «викликати огиду Г; лаяти, паплюжити МСБГ»
псл. *mьrzěti «тс.» пов’язане з *mьrznǫti «мерзнути», давніше «холодніти через хмарність і мжичку», *morzъ «мороз», давніше «брудна мокрота, холодна мжичка»;
пояснення семантичного розвитку за аналогією до stydъ ‹– stynǫti непереконливе (пор. Machek ESJČ 381);
зіставлялося також в цсл. мръсьнъ «гидкий», мръсити сѧ «оквернятися» (Потебня РФВ 3, 97; Преобр. I 527– 528);
думка про запозичення з готської мови (Hirt РВrВ 23, 335) необґрунтована;
р. мерзкий, бр. мярзо́та «мерзота», п. mierzić «викликати огиду», ч. mrzeti «бути огидним», слц. mrzieť «бути неприємним», вл. mjerzać «сердити», нл. mjerzaś «тс.», болг. ме́рзък «мерзенний», м. мрзешник «мерзенник», мрзешен «огидний», схв. мр́зити «відчувати огиду», слн. mrzíti «тс.», стсл. мрьзѣти «викликати огиду»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гризня Корз»
ме́ржа
«пакість Ж; мерзотник О»
ме́рза́
мерзавець
мерзене́нький
мерзе́ний
мерзеник
мерзени́ти
«паплюжити»
мерзе́нитися
«ставати мерзенним»
мерзені́ти
«тс.»
мерзе́нний
мерзе́нство
мерзє́тина
«мерзотник»
мерзине́ць
«погана, гидка річ»
мерзи́тися
«ганьбитися»
ме́рзіль
«смердюча трава»
мерзіне́ць
мерзіти
«погрузати в пороках»
мерзо́та
мерзо́тний
мерзо́тник
мерзь
«мерзота, пакість»
мерзя́чка
«образа»
мирза́
мирзи́ти
«лаяти, паплюжити»
О; наклеп О»
омерзи́тися
«зробитися огидним»
пакість Г; мерзотник МСБГ
померзе́нитися
померзи́тися
«відчути огиду»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мярзо́та «мерзота» | білоруська |
| ме́рзък «мерзенний» | болгарська |
| mjerzać «сердити» | верхньолужицька |
| мрзешник «мерзенник» | македонська |
| мрзешен «огидний» | македонська |
| mjerzaś «тс.» | нижньолужицька |
| mierzić «викликати огиду» | польська |
| *m<SUP>ь</SUP>r̥zěti «тс.» | праслов’янська |
| *m<SUP>ь</SUP>r̥znǫti «мерзнути» | праслов’янська |
| *morzъ «мороз» | праслов’янська |
| stydъ (пор. Machek ESJČ 381) | праслов’янська |
| stynǫti | праслов’янська |
| ме́рзкий | російська |
| мр́зити «відчувати огиду» | сербохорватська |
| mrzieť «бути неприємним» | словацька |
| mrzíti «тс.» | словенська |
| мрьзѣти «викликати огиду» | старослов’янська |
| мръсьнъ «гидкий» | церковнослов’янська |
| мръсити сѧ | церковнослов’янська |
| mrzeti «бути огидним» | чеська |
ме́рзти
псл. *mьrz(nǫ)ti (‹*mьrĝ-) «мерзнути» (первісно «холодніти через хмарність і мжичку»);
пов’язане чергуванням голосних з *morz (‹*morĝ-) «мороз»;
зіставляється з алб. mardhem «дрижу від холоду», marth «сильний мороз»;
необґрунтоване зіставлення (Machek ESJČ 381) з нвн. frieren «мерзнути», лат. pruina «іній», дінд. pruṣva «тс.»;
р. мëрзнуть, бр. ме́рзнуць, др. мьрзнути, п. marznąć, ч. mrznout, слц. mrznút’, вл. mjerznyć, нл. marznuś, болг. мръ́зна, м. мрзне, схс. мрзнути, слн. mŕzniti, стсл. мръзьнъ «мерзнучий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
замерзляки́
змерзлю́х
змерзлю́чка
«мерзлякувата жінка»
ме́рзкий
«мерзлий»
мерзли́вий
«мерзлякуватий»
ме́рзлий
мерзло́та́
мерзлува́тий
мерзля́к
мерзлякува́тий
мерзля́тина
ме́рзнути
на́мерз
«іній, бурулька»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| mardhem «дрижу від холоду» | албанська |
| marth «сильний мороз» | албанська |
| ме́рзнуць | білоруська |
| мръ́зна | болгарська |
| mjerznyć | верхньолужицька |
| pruṣvā́ «тс.» | давньоіндійська |
| мьрзнути | давньоруська |
| pruina «іній» | латинська |
| мрзне | македонська |
| marznuś | нижньолужицька |
| frieren «мерзнути» | нововерхньонімецька |
| marznąć | польська |
| *mь<SUP>ь</SUP>r̥z(nǫ)ti «мерзнути» (‹*mьrĝ-)(первісно «холодніти через хмарність і мжичку») | праслов’янська |
| *morzъ «мороз» (‹*morĝ-) | праслов’янська |
| *morĝ- | праслов’янська |
| мëрзнуть | російська |
| mrznút' | словацька |
| mŕzniti | словенська |
| мръзьнъ «мерзнучий» | старослов’янська |
| mrznout | чеська |
| мр̏знути | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України