МЕРЕЖ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. *merža «(плетена) сітка»;

зіставляється з лтс. meȓga «поручні, галерея, решітка», merkšķis, meršķis «плетений солом’яний намет на жердинах», лит. márška «невелика рибальська сітка», marškiniaĩ «сорочка», гр. βρόχος ( ‹*μρόχος) «сильце, мотузка, петля», βροχίς «петля», ірл. braig (‹*mragi-) «ланцюг», braga (‹*mragant) «полонений»;

р. мерёжа «рибальська сітка, натягнута на обруч», мере́жка «узор на тканині; невелика рибальська сітка», бр. мярэ́жа «рибальська сітка, натягнута на обручі», п. mereżka «ажурний узор на тканині» (з укр.), mrzeżna (‹mrzeża) «вид рибальської сіті», каш. [mřeža] «сітка», ч. mříž(e) «решітка», слц. mreža «тс.», болг. м. мре́жа «мережа», схв. мрȅжа, слн. mréža «тс», Стсл. мрѣжа «вітка»;

пов’язання (Brückner 267; Bern. І 611) з нвн. kraus(e) «кучерявий» сумнівне;

форма кружево, пізніший російський новотвір, може свідчити, що слово в цій формі є запозиченням з російської мови;

пор. вариво, куриво, мереживо, прядиво і под. від. варити, курити, мережати, прясти тощо;

очевидно, похідне утворення від др. кружити (мабуть, у значенні «обшивати»);

р. кру́жево «мереживо», [кру́живо] «мережчата обшивка одягу», [кру́жило] «тс.», др. круживо «мереживо»;

псл. *merga, *merǫga (*merьga?) «смуга, пляма», пов’язані чергуванням голосних з *morgъ, *morǫgъ «строкатий, смугастий»;

р. [мере́жка] «строкатість», [мере́жить] «пістрявіти, рябіти», п. meręg «смуга на темному тлі; смугаста тварина», ч. [merhy] «смуги», [merhovati] «проводити смуги», merhovaný «строкатий, смугастий»;

очевидно, результат деетимологізації і субстантивації пасивного дієприкметника мере́жаний від дієслова мере́жити «робити мережку; вишивати»;

можливо, результат семантичної видозміни слова умере́жа́ти «вишивати мережку або мережкою; прикрашати візерунками», похідного від мере́жа (див.);