МЕНШОСТЯМИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ме́нший
псл. mьnь(-jь) (‹*mĭnjĭs), mьnьš-;
споріднене з гот. mins «менше», minniza «менший, менш значний», двн. min «менше», minniro «менший», лат. minor, -ōris «тс.», minus «менше», гр. μινύϑω «скорочую», μείων (‹*μεινων), μείĩον «менший», дірл. menb «маленький», корн. minow «зменшувати, скорочувати», дінд. minati «скорочує, шкодить»;
іє. *mеі- «зменшувати, скорочувати»;
р. ме́ньший, бр. ме́ншы, др. мьнии, мьньши, п. mniejszy, ч. слц. menší, вл. mjeńši, нл. mjeńšy, полаб. mánăj, болг. (заст.) менше «менше», схв. мȁњп «менший», слн. mánjši, стсл. мьнии, мьньши «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зме́ншувати
зме́ншувач
ме́нче
ме́нчи́й
менчи́ти
менчі́я
«менша частина»
ме́ншат́и
ме́нше
ме́ншенький
меншина́
ме́нши́ти
ме́ншість
поме́нший
«трохи менший»
уменча́ти
«зменшувати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ме́ншы | білоруська |
| менше «менше» (заст.) | болгарська |
| mjeńši | верхньолужицька |
| mins «менше» | готська |
| μινύϑω «скорочую» | грецька |
| μείων (‹*μεινων) | грецька |
| min «менше» | давньоверхньонімецька |
| mināti «скорочує, шкодить» | давньоіндійська |
| menb «маленький» | давньоірландська |
| мьнии | давньоруська |
| *mеі- «зменшувати, скорочувати» | індоєвропейська |
| minow «зменшувати, скорочувати» | корнська |
| minor | латинська |
| -ōris «тс.» | латинська |
| minus «менше» | латинська |
| mjeńšy | нижньолужицька |
| mánăj | полабська |
| mniejszy | польська |
| mьnь(-jь) (‹*mĭnjĭs) | праслов’янська |
| ме́ньший | російська |
| мȁњп «менший» | сербохорватська |
| menší | словацька |
| mánjši | словенська |
| мьнии | старослов’янська |
| мьньши | українська |
| мьньши «тс.» | українська |
| menší | чеська |
| minniza «менший, менш значний» | ? |
| minniro «менший» | ? |
| μεĩον «менший» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України