МЕНТОР — ЕТИМОЛОГІЯ
ме́нтор «наставник, вихователь»
через західноєвропейське посередництво (англ. фр. mentor, нім. Méntor) запозичено з грецької мови;
гр. Μέντωρ є власним ім’ям одного з героїв Гомерової «Одісеї» – друга Одісея, опікуна й вихователя його сина Телемаха;
як загальне ім’я поширилося в європейських мовах після появи роману французького письменника Ф. Фенелона «Пригоди Телемаха» (1699);
р. болг. ме́нтор, бр. ме́нтар, п. ч. слц. вл. mentor, схв. мȇнтор, мȅнтор, слн. méntor;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
mentor | англійська |
ме́нтар | білоруська |
ме́нтор | болгарська |
mentor | верхньолужицька |
Μέντωρ «Одісеї» | грецька |
Méntor | німецька |
mentor | польська |
ме́нтор | російська |
мȇнтор | сербохорватська |
мȅнтор | сербохорватська |
mentor | словацька |
méntor | словенська |
mentor | французька |
mentor | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України