МЕЛІСА — ЕТИМОЛОГІЯ
мелі́са «Melissa L.» (бот.)
назва, засвоєна з латинської ботанічної номенклатури;
лат. melissa є результатом скорочення назви melissophyllon, яка походить від гр. μελισσόφυλλον «тс.», утвореного з основ іменників μέλισσα (μέλιττα) «бджола», пов’язаного з μέλι (род. в. μέλιτος) «мед», і φύλλον «лист» (мелісу культивують як ефіроолійну і медоносну рослину);
р. мели́сса, бр. мелі́са, п. ч. слц. вл. melisa, болг. мели́са, схв. мèлиса, слн. melísa;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мелі́са | білоруська |
| мели́са | болгарська |
| melisa | верхньолужицька |
| μελισσόφυλλον «тс.» | грецька |
| melissa | латинська |
| melisa | польська |
| мèлиса | сербохорватська |
| melisa | словацька |
| melísa | словенська |
| melisa | чеська |
| μέλιτος «мед» | ? |
| φύλλον «лист» (мелісу культивують як ефіроолійну і медоносну рослину) | ? |
| мели́сса | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України