МЕЛЬНИКИ — ЕТИМОЛОГІЯ

моло́ти (мелю́)

псл. *melti «молоти, подрібнювати»;
споріднене з лит. malù, málti, лтс. malu, malt, гот. двн. malan, лат. molo, molere «тс.», гр. μύλλω «дроблю», хет. mallai «роздавлює», дінд. mṛṇati «тс.; меле»;
іє. *mel-/ mol- «молоти, розтирати»;
р. моло́ть, бр. мало́ць, др. молоти, п. mleć, ч. mlíti, слц. mlieť, вл. mlěć, нл. mlas, полаб. mlaht, болг. ме́ля, м. меле, схв. млȅти, слн. mléti, стсл. млѣти;
Фонетичні та словотвірні варіанти

безмли́в'я «час безробіття на млині»
ви́мелки «вимелене»
ви́мол «кількість змолотого борошна»
заме́л «змолотий хліб, борошно»
заме́луватий «балакучий, брехливий»
заме́люватися «забріхуватися»
замелю́ха «базіка; брехун»
ме́ливо «помел; зерно на помел; борошно»
мелі́й «той, хто привіз зерно на помел»
мелу́н «балакун, базікало»
мельне́
ме́льник
мельникі́вна «дочка мельника»
мельни́цтво
мельни́чити «молоти у млині; бути мельником»
мельничу́к «син мірошника, мельника»
мельну́ти «палиця для приведення в рух жорнового каменя» (однокр.). [ма́люх] Корз
менни́чити «тс.»
мливо
мола́
молоття́
наме́л
намелистий «який дає добрий намел»
недомел
обме́л
омеля́ти «очищати від луски (ячмінь)»
переме́л
поме́л
помо́лець «той, хто привіз зерно на помел»
проме́л «плата зерном за помел»
промо́л «мливо»
розме́л
розме́льний
розме́лювальний
розме́лювач
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мало́ць білоруська
ме́ля болгарська
mlěć верхньолужицька
malan готська
μύλλω «дроблю» грецька
malan давньоверхньонімецька
mṛṇati «тс.; меле» давньоіндійська
молоти давньоруська
*mel-/ mol- «молоти, розтирати» індоєвропейська
molo латинська
malu латиська
malù литовська
меле македонська
mlas нижньолужицька
mlaht полабська
mleć польська
*melti «молоти, подрібнювати» праслов’янська
моло́ть російська
млȅти сербохорватська
mlieť словацька
mléti словенська
млѣти старослов’янська
mallai «роздавлює» хетська
mlíti чеська
málti ?
malt ?
molere «тс.» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України