МЕЛОМАН — ЕТИМОЛОГІЯ
мелома́н «той, хто пристрасно любить музику і спів»
запозичення з західноєвропейських мов;
нім. Melománe, фр. mélomane, іт. meloman утворено на основі гр. μέλος «пісня, наспів» і μανία «безумство, захоплення, манія»;
р. болг. мелома́н, бр. мелама́н, п. ч.слц. meloman, схв. мелòман, мелòмāн;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мелома́нія
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мелама́н | білоруська |
| мелома́н | болгарська |
| μέλος «пісня, наспів» | грецька |
| meloman | італійська |
| Melománe | німецька |
| meloman | польська |
| мелома́н | російська |
| мелòман | сербохорватська |
| мелòмāн | українська |
| mélomane | французька |
| μανία «безумство, захоплення, манія» | ? |
| meloman | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України