МЕЛАНХОЛІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
меланхо́лія «похмурий настрій, сум, туга»
запозичення з латинської мови;
лат. melancholia «депресія, поганий настрій; розлиття чорної жовчі» походить від гр. μελαγχολία «розлиття чорної жовчі», яке складається з основ прикметника μέλας (род. в. μέλανος) «чорний» та іменника χολή «жовч», спорідненого з лат. fel, лтс. žults «жовч», псл. *zьlčь (žьlčь), укр. жовч;
р. болг. меланхо́лия, бр. меланхо́лія, п. melancholia, ч. melancholie, слц. melanchólia, вл. melancholija, нл. melancholiрki «меланхолійний», схв. меланхòлија, меланкòлија, слн. melanholíja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
меланхолі́йний
меланхо́лік
меланхолі́чний
меля
(н)холѣя (хвороба)(1642)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| меланхо́лія | білоруська |
| меланхо́лия | болгарська |
| melancholija | верхньолужицька |
| μελαγχολία «розлиття чорної жовчі» | грецька |
| melancholia «депресія, поганий настрій; розлиття чорної жовчі» | латинська |
| fel | латинська |
| žults «жовч» | латиська |
| melancholiрki «меланхолійний» | нижньолужицька |
| melancholia | польська |
| *z (žь$lčь) | праслов’янська |
| меланхо́лия | російська |
| меланхòлија | сербохорватська |
| melanchólia | словацька |
| melanholíja | словенська |
| жовч | українська |
| меланкòлија | українська |
| melancholie | чеська |
| μέλανος «чорний» | ? |
| χολή «жовч» | ? |
манко́лія «меланхолія»
запозичення з польської мови;
п. [mankolija] «тс.» є результатом видозміни слова melancholia, що відповідає укр. меланхо́лія;
Фонетичні та словотвірні варіанти
манкулюва́ти
«тужити»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| mankolija «тс.» | польська |
| меланхо́лія | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України