МЕКАЛА — ЕТИМОЛОГІЯ
ме (вигук для відтворення крику кози або вівці)
псл. me, mekati;
звуконаслідувальне утворення, паралельне до лит. mekénti «мекати», гр. μηκάομαι «тс.»;
р. ме, ме-ме́, ме́кать, бр. мэ́каць, п. me, ч. mé, méé, mekati, mečet, слц. mé, mé-é-é, mékat’, м. ме, мека, схв. ме, мȅка «мекання», мȅкати, мекèтати, слн. meketáti;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ме-e
ме́кати
«кричати, як коза або вівця; говорити нерозбірливо, розтягуючи слова і вставляючи звуки мм, ме»
меке́кати
«кричати, як коза або вівця»
мекеке́
«тс.»
мекеке́кати
ме́кіт
«мекання»
мекота́та
мекоті́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мэ́каць | білоруська |
| μηκάομαι «тс.» | грецька |
| mekénti «мекати» | литовська |
| ме | македонська |
| me | польська |
| me | праслов’янська |
| ме | російська |
| ме | сербохорватська |
| mé | словацька |
| mé-é-é | словацька |
| mékat' | словацька |
| meketáti | словенська |
| ме-ме́ | українська |
| ме́кать | українська |
| мека | українська |
| мȅка «мекання» | українська |
| мȅкати | українська |
| мекèтати | українська |
| mé | чеська |
| méé | чеська |
| mekati | чеська |
| mečet | чеська |
| mekati | ? |
мере́чити «мекати»
звуконаслідувальне утворення на основі ме́кати, можливо, зближеного з [мерка́ч] «баран»;
р. [ме́рькать] «бекати» (про овець), болг. мъ́ркам «видаю глухі звуки»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мъ́ркам «видаю глухі звуки» | болгарська |
| ме́рькать «бекати» (про овець) | російська |
| ме́кати | українська |
| мерка́ч «баран» | українська |
ме́цька (назва вівці)
неясне;
можливо, пов’язане з ме́кати;
пор. вл. mjećka (пестлива назва корови);
може бути зіставлене також з [ми́цька] «вовна ягнят» або з [медя] (назва вівці);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| mjećka (пестлива назва корови) | верхньолужицька |
| ме́кати | ? |
| mjećka (пестлива назва корови) | ? |
| ми́цька «вовна ягнят» | ? |
| медя (назва вівці). | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України