МЕЖЕННА — ЕТИМОЛОГІЯ
ме́жень «низький рівень води в річці, озері; середина літа, коли річки мають низький рівень води; [літня пора, коли луб відстає від дерева Бі]»
утворене від межа «середина; лінія поділу» за допомогою форманта -ень, характерного для назв місяців;
р. меже́нь «низький рівень води в річці, озері; [середина літа; середина зими; межа; перехідний стан (напр., погоди); рівнодення; полудень; повний місяць; річне дно]», бр. ме́жань «довге сезонне стояння низьких рівнів води в річці», [ме́жын] «весняна пора, коли багато соків у деревах», др. межень «середина літа», меженина «літня засуха; нестаток хліба»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
змежені́ти
«спасти (про воду); стати вужчим (про річку)»
межени́на
«літня пора, коли луб відстає від дерева»
меже́нний
ме́жі́нь
«низький рівень води в річці, озері; середина літа»
перемеже́нитися
«обійтися, пройти»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ме́жань «довге сезонне стояння низьких рівнів води в річці» | білоруська |
| межень «середина літа» | давньоруська |
| меже́нь «низький рівень води в річці, озері; [середина літа; середина зими; межа; перехідний стан (напр., погоди); рівнодення; полудень; повний місяць; річне дно]» | російська |
| ме́жын «весняна пора, коли багато соків у деревах» | українська |
| меженина «літня засуха; нестаток хліба» | українська |
| межа «середина; лінія поділу» | ? |
| -ень | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України