МЕДИК — ЕТИМОЛОГІЯ

ме́дик

через посередництво польської і французької мов (фр. médecine, médicament) запозичено з латинської;
лат. medicus «лікар», medicāmentum «лікувальний засіб», medicīna «ліки, медицина» пов’язані з дієсловом medico «лікую», похідним від medeor «тс.; зціляю, допомагаю», спорідненого з ав. vī-mad- «лікар», гр. μέδομαι «турбуюсь, обдумую», гот. mitan «міряти», дангл. metan «тс.», далі також з псл. měra «міра»;
р. ме́дик, бр. ме́дык, п. medyk «студентмедик», ч. medik «тс.; лікар», слц. medik «студент-медик», вл. нл. medicina, болг. меди́к «лікар; студент-медик», схв. медици́на, слн. medicínec «медик»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

медикаме́нт
медикаменто́зний
медици́на
меди́чка
меди́чний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
vī-mad- «лікар» авестійська
ме́дык білоруська
меди́к «лікар; студент-медик» болгарська
medicina верхньолужицька
mitan «міряти» готська
μέδομαι «турбуюсь, обдумую» грецька
metan «тс.» давньоанглійська
medicus «лікар» латинська
medicina нижньолужицька
medyk «студентмедик» польська
měra «міра» праслов’янська
ме́дик російська
медици́на сербохорватська
medik «студент-медик» словацька
medicínec «медик» словенська
medik «тс.; лікар» чеська
medicāmentum «лікувальний засіб» ?
medicīna «ліки, медицина» ?
medico «лікую» ?
medeor «тс.; зціляю, допомагаю» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України