МЕДАЛЬЄР — ЕТИМОЛОГІЯ
меда́ль
запозичення з французької або німецької мови;
фр. médaille, н. Medáille походять від іт. medaglia «медаль», яке зводиться до слат. *metallia «металічна монета», пов’язаного з лат. metallum «метал»;
р. бр. меда́ль, п. medal, ч. medaile, слц. medaila, вл. нл. medalja, болг. м. меда́л, схв. мèдаља, слн. medálja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
медалі́ст
медальє́р
меда́льник
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| меда́ль | білоруська |
| меда́л | болгарська |
| medalja | верхньолужицька |
| medaglia «медаль» | італійська |
| metallum «метал» | латинська |
| меда́л | македонська |
| medalja | нижньолужицька |
| Medáille | німецька |
| medal | польська |
| меда́ль | російська |
| мèдаља | сербохорватська |
| *metallia «металічна монета» | середньолатинська |
| medaila | словацька |
| medálja | словенська |
| médaille | французька |
| medaile | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України