МЕГЕРА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
меге́ра «одна з трьох богинь помсти у давньогрецькій міфології; зла сварлива жінка»
через посередництво латинської мови (лат. Megaera – ім’я однієї з богинь помсти) запозичено з грецької;
гр. Μέγαιρα «тс.» є евфемістичною назвою, пов’язаною з *μέγαρ «велич», μέγας «великий»;
р. бр. болг. меге́ра, п. megiera, ч. megéra, слц. вл. megera, слн. megêra «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
меге́ра | білоруська |
меге́ра | болгарська |
megera | верхньолужицька |
Μέγαιρα «тс.» | грецька |
megiera | польська |
меге́ра | російська |
megera | словацька |
megêra «тс.» | словенська |
megéra | чеська |
*μέγαρ «велич» | ? |
μέγας «великий» | ? |
єге́pa «яга, відьма»
неясне;
можливо, виникло внаслідок діалектної видозміни форми яга́, зближеної з меге́ра (пор.);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
яга́ | ? |
меге́ра (пор.). | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України