МЕГАФОН — ЕТИМОЛОГІЯ
мегафо́н «рупор для підсилення голосу»
інтернаціональний термін (пор. н. Megaphón, фр. mégaphone, англ. megaphone), утворений з основ гр. μέγας «великий, сильний», спорідненого з лат. magnus «тс.», гот. mikils «великий; багато», дінд. mah- «великий», ав. maz«тс.», і φωνή «звук»;
р. бр. болг. мегафо́н, п. ч. вл. megafon, слц. слн. megafón, схв. мегàфон;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| maz «тс.» | авестійська |
| мегафо́н | білоруська |
| мегафо́н | болгарська |
| megafon | верхньолужицька |
| mikils «великий; багато» | готська |
| μέγας «великий, сильний» | грецька |
| mah- «великий» | давньоіндійська |
| magnus «тс.» | латинська |
| megafon | польська |
| мегафо́н | російська |
| мегàфон | сербохорватська |
| megafón | словацька |
| megafón | словенська |
| megafon | чеська |
| φωνή «звук» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України