МЕБЛЕВА — ЕТИМОЛОГІЯ
ме́блі
можливо, через посередництво німецької мови (н. Möbel) запозичено з французької;
фр. meuble «меблі, рухоме майно» походить від лат. mōbile «рухоме (майно)», чол. р. mōbilis «рухомий; жвавий»;
р. ме́бель, бр. мэ́бля, п. mebel, ч. заст. mébl, слц. заст. méble, вл. mebl, болг. ме́бел, схв. мебли́рати «меблювати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ме́бель
(заст.)
ме́бельний
ме́бельник
ме́біль
мебле́вий
мебльо́ваний
мебльови́к
меблюва́льник
меблюва́ння
«кімнатна обстановка»
меблюва́ти
ме́бля
(розм.)
мебля́р
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мэ́бля | білоруська |
| ме́бел | болгарська |
| mebl | верхньолужицька |
| mōbile «рухоме (майно)» | латинська |
| mebel | польська |
| mōbilis «рухомий; жвавий» | російська |
| ме́бель | російська |
| мебли́рати «меблювати» | сербохорватська |
| méble | словацька |
| meuble «меблі, рухоме майно» | французька |
| mébl | чеська |
| mōbilis «рухомий; жвавий» | ? |
| mébl | ? |
| méble | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України