МЕАНДРЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
меа́ндр «крутий поворот у течії річки; геометричний орнамент»
запозичення з західноєвропейських мов;
н. Mäander «звивина річки», фр. méandre «тє.; орнамент» через лат. maeander зводиться до гр. Μαίανδρος, назви звивистої річки Мендерес у Малій Азії;
р. меа́ндр, п. слц. meander, ч. meandr, болг. меа́ндър, слн. meánder;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ма́ндри
«тс.»
меа́ндри
«звивина річки»
меандри́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| меа́ндър | болгарська |
| Μαίανδρος | грецька |
| maeander | латинська |
| Mäander «звивина річки» | німецька |
| meander | польська |
| меа́ндр | російська |
| meander | словацька |
| meánder | словенська |
| méandre «тє.; орнамент» | французька |
| meandr | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України