МАШИРУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

марш «ритмічна хода в строю; похід; музичний твір з чітким ритмом, що відповідає ході; частина сходів між двома майданчиками; (виг.) іди»

через посередництво німецької мови (н. Marsch) запозичено з французької;
фр. marche «хід, ходіння» утворене від ст. marcher «ступати», яке через нар.-лат. * marcare «бити, гупати» зводиться до лат. marcus «молоток», пов’язаного генетично з псл. *moltъ, укр. мо́лот, або, як запозичення, до двн. markôn «позначати; *залишати сліди»;
р. бр. болг. м. марш, п. marsz, ч. слц. нл. marš, схв. мȁрш, слн. màrš;
Фонетичні та словотвірні варіанти

марширува́льний
марширува́ти
маршови́й
маршови́к
маршува́ти
машерува́ти
маширува́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
марш білоруська
марш болгарська
markôn «позначати; *залишати сліди» давньоверхньонімецька
marcus «молоток» латинська
марш македонська
*marcare «бити, гупати» народнолатинська
marš нижньолужицька
marsz польська
*moltъ праслов’янська
марш російська
мȁрш сербохорватська
marš словацька
màrš словенська
мо́лот українська
marche «хід, ходіння» французька
marš чеська
marcher «ступати» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України