МАШИНІСТІВ — ЕТИМОЛОГІЯ

маши́на

запозичення з французької мови;
фр. machine (звідки й нім. Maschíne, англ. machine) походить від лат. māchina «пристрій; засіб; машина», яке зводиться до гр. (дор.) μᾱχανᾱ (атт. μηχανή) «знаряддя, пристрій», що зіставляється з двн. magan «сила, міць», гот. mahts «тс.», псл. *mogti, укр. могти́;
р. болг. схв. маши́на, бр. машы́на, п. maszyna, ч. слц. вл. нл. mašina, м. машина;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ма́рши́на «машина»
машини́стий «машиніст»
машиніза́ція
машинізува́ти
машині́ст
машині́стка «друкарка»р.)
маши́нка
маши́нник «машиніст»
машино́ваний «перегнаний через сепаратор» (про молоко)
машино́вий «тс.»
машинува́ти «молотити машиною»
маши́нька «січкарня»
підмаши́нок «вітряк поліпшеної системи»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
машы́на білоруська
маши́на болгарська
mašina верхньолужицька
mahts «тс.» готська
μᾱχανᾱ «знаряддя, пристрій» (дор.)(атт. μηχανή) грецька
magan «сила, міць» давньоверхньонімецька
māchina «пристрій; засіб; машина» латинська
машина македонська
mašina нижньолужицька
maszyna польська
*mogti праслов’янська
маши́на російська
маши́на сербохорватська
mašina словацька
могти́ українська
machine (звідки й нім. Maschíne, англ. machine) французька
mašina чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України