МАЧУЛА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
мачу́ла «волокно, добуте з кори молодої липи вимочуванням; груба тканина, виготовлена з такого волокна; [неотеса; неохайно запнута хустка; розкуйовджене волосся МСБГ]»
результат деетимологізації і зближення з [мачу́ла] «палка» первісного *мочу́ло (чи *моча́ло, мочи́ло), пов’язаного з мочи́ти, мо́кнути (див.);
р. [мочу́ла] «волокно з кори липи», бр. [мачу́ла] «тс.; місце, де мочать волокно; низина, западина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
замачу́лити
«незграбно замотати (голову) товстою хусткою»
мачулистий
«схожий на мачулу»
мачу́лити
«роздирати на мачулу; возитися, мусолити (Умань)]»
мачу́лище
«яма в болоті; яма з водою, у якій мочать коноплі»
мачу́лка
«мочалка»
мачулува́тий
«неповороткий, незграбний, нерозумний»
мачу́льний
машту́ла
«неотеса»
намачу́лити
«намотати (товсту хустку на голову)»
розмачу́лити
«перетворити на волокно, клоччя»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мачу́ла «тс.; місце, де мочать волокно; низина, западина» | білоруська |
| мочу́ла «волокно з кори липи» | російська |
| мачу́ла «палка» | ? |
| *мочу́ло (чи *моча́ло, мочи́ло) | ? |
| мочи́ти | ? |
| мо́кнути | ? |
мачу́ла «дрюк, булава»
пов’язане з [мачу́ґа] «тс.», а також з молд. мэчули́е «набалдашник», яке виводиться з мэчу́кэ «дрюк, ломака»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мэчули́е «набалдашник» | молдавська |
| мачу́ґа «тс.» | ? |
| мэчу́кэ «дрюк, ломака» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України