МАЦА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ма́ца́ «пасхальний прісний хліб у євреїв»
запозичення з мови ідиш;
ід. maze «тс.» походить від гебр. maṣṣā «несолоний коржик»;
р. бр. болг. маца́, п. maca, ч. слц. maces, схв. мàцес «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
маця́
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| маца́ | білоруська |
| маца́ | болгарська |
| maṣṣā «несолоний коржик» | гебрайська |
| maze «тс.» | ідиш |
| maca | польська |
| маца́ | російська |
| мàцес «тс.» | сербохорватська |
| maces | словацька |
| maces | чеська |
ма́цати «доторкатися; облапувати»
споріднене з лтс. màkt «давити; пригнічувати; нападати»;
необґрунтованим є виведення ч. macati (Маchek ESJČ 349) з *mat-sati, як і болг. ма́цам з іє. *mā- (*mă-) «мазати» (Младенов 291) або пояснення його як результату контамінації синонімічних дієслів мàжа і цàпам (Георгиев, Въпр. на бълг. етим. 19) чи припущення про звуконаслідувальне походження слова в слов’янських мовах (Bern. II 1);
очевидно, псл. makati «м’яти, давити, мацати, мазати», пізнє [*makjati] «тс.», до якого зводиться також ч. mačkati «м’яти; вижимати»;
р. [ма́цать] «торкатися, обмацувати», бр. ма́цаць, п. macać «мацати», ч. таkati «тс.; (розм.) працювати», слц. macat’ «мацати», вл. makać «тс.; іти навпомацки», namakać «знайти», нл. makas «мацати; шукати», болг. ма́цам «мазати, бруднити», м. маца, схв. ст. мàцати «тс.», слн. [mȃcati] «мочити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мац
(виг.)
мацаки́
(іти на м. «іти ловити рибу руками під камінням»)
мацани́на
«надто повільна робота»
ма́цатися
«обмацувати; длубатися, повільно робити»
ма́цканий
«забруднений»
ма́цкати
«тс.; бруднити; невміло виконувати якусь роботу»
мацкува́ти
«шукати навпомацки»
мацо́к
«лов риби руками»
мацу́кати
«мацати»
мацу́н
«той, що любить мацати»
мацько́
«нерішуча людина, що йде навпомацки»
мацькува́ти
«виводити глинобитну будівлю»
мацьо́к
«порція суміші глини з соломою, що береться обома руками»
ма́цяти
«мацати»
навпо́мацки
на́мацьом
«помацки»
напо́мацки
о́бмацки
о́мацьки
о́мацьком
по́мацки
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ма́цаць | білоруська |
| ма́цам | болгарська |
| ма́цам «мазати, бруднити» | болгарська |
| makać «тс.; іти навпомацки»«знайти» | верхньолужицька |
| namakać «тс.; іти навпомацки»«знайти» | верхньолужицька |
| *mā- «мазати» (*mă-)(Младенов 291) | індоєвропейська |
| màkt «давити; пригнічувати; нападати» | латиська |
| маца | македонська |
| makas «мацати; шукати» | нижньолужицька |
| macać «мацати» | польська |
| makati «м’яти, давити, мацати, мазати» | праслов’янська |
| ма́цать «торкатися, обмацувати» | російська |
| мàцати «тс.» | сербохорватська |
| macat' «мацати» | словацька |
| mȃcati «мочити» | словенська |
| macati | чеська |
| mačkati «м’яти; вижимати» | чеська |
| таkati «тс.; (розм.) працювати» | чеська |
| мàжа | ? |
| цàпам | ? |
| *makjati «тс.» | ? |
| мàцати «тс.» | ? |
ма́чка «кішка»
в українську мову, можливо, запозичено з західно- або південно-слов’янських мов;
уг. macska «кішка» походить із слов’янських мов;
псл. maca «кішка», зменш. mačьka, етимологічно не зовсім ясне;
розглядається як утворення звуконаслідувального походження (Младенов 272; Skok II 344);
пов’язується також з приманювальним вигуком псл. mac-mac (Machek ESJČ 347; Holub – Lyer 297; Holub – Kop. 174) або з ім’ям Марі́я (пор. нім. Miez, Mieze «зменш. від Marie; кішка» – Bern. II 1; Mikl. EW 179);
непереконливі пояснення як похідного від ма́ти (Lessiak ZfDA 53, 128) і як запозичення з угорської мови (Décsy 46 – 47);
п. [mačiek] «кіт», ч. macek «тс.», mačka «кішка», máče «кошеня», слц. mačka «кішка», máčik «кіт», болр. [ма́чка] «кішка», [маче́] «кошеня», [мачо́к] «кіт», ма́ца «киця», мац-мац «киць-киць», м. маца «киця», мац-мац «киць-киць», схв. мȁчка «кішка», мȁче «кошеня», мáчок «кіт», мàчōр «великий старий кіт», [мàчур] «тс.», слн. máčka «кішка», máček «кіт»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ма́цу́р
«кіт»
маць-маць
(вигук, яким підкликають котів)
мача
«кошеня»
мача́тко
«молода кішечка; сережка, котик (на дереві)»
ма́шка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| маца «киця» | македонська |
| mačiek «кіт» | польська |
| maca «кішка» | праслов’янська |
| mac-mac | праслов’янська |
| мȁчка «кішка» | сербохорватська |
| mačka «кішка»«кіт» | словацька |
| máčik «кішка»«кіт» | словацька |
| máčka «кішка»«кіт» | словенська |
| máček «кішка»«кіт» | словенська |
| macska «кішка» | угорська |
| маче́ «кошеня» | українська |
| мачо́к «кіт» | українська |
| ма́ца «киця» | українська |
| мац-мац «киць-киць» | українська |
| мац-мац «киць-киць» | українська |
| мȁче «кошеня» | українська |
| мáчок «кіт» | українська |
| мàчōр «великий старий кіт» | українська |
| мàчур «тс.» | українська |
| macek «тс.»«кішка»«кошеня» | чеська |
| mačka «тс.»«кішка»«кошеня» | чеська |
| máče «тс.»«кішка»«кошеня» | чеська |
| західно- | ? |
| mačьka | ? |
| ма́ти | ? |
| ма́чка «кішка» | ? |
ма́ти (іменник)
псл. mati, род. в. matere;
споріднене з лит. mótė (род. в. móters) «жінка, дружина», mótina «мати», лтс. mâte, прус. mūti, дісл. moðer, двн. muoter, нвн. Mutter, англ. mother, лат. māter, гр. μήτηρ, дінд. mātár-, ав. mátar-, вірм. mair, тох. A mācar, тох. В mācer «тс.»;
іє. * māter-, утворене за допомогою суфікса -ter- від кореня *ma-, що походить з дитячої мови;
;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бе́зматень
«рій бджіл без матки»
безма́терній
«який не має матері»
безма́тній
«який не має матки»
безма́ток
«тс.»
безма́точний
«ТС.»
ма́тер
матери́зна
«спадщина від матері; [батьківщина]»
матери́знений
матери́знина
«тс.»
ма́терин
матери́нки
«насінні коноплі»
матери́нство
матери́нський
матери́нщина
«спадщина після матері»
матери́тися
«матюкатися»
матеркува́ти
ма́терний
ма́терниця
ма́терні
(коноплі)
ма́терній
матерюва́ти
«бути весільною матір’ю»
матирщи́на
«тс.»
ма́тиця
«(анат.) матка; дика свиня; матка бджіл»
ма́тичний
ма́тінка
матінкува́ти
«часто говорити: ох, матінко»
матіно́йка
«мати»
(пестл.)
ма́тіно́чка
ма́тінчин
матінчи́ний
ма́тір
«тс.»
(заст.)
ма́тірка
«мати; коноплі з жіночими квітками»
матіркувати
«тс.»
ма́тірний
«зроблений з матірки»
матірни́ця
«тс.»
ма́тірниця
«конопля матірка»
ма́тірні
матірча́тий
матірча́ті
(коноплі)
ма́тірчин
матірщи́на
«матюк»
ма́тіхна
ма́тка
«мати; плідна самиця у тварин; бджола, що відкладає яйця; (анат.) uterus; [воскова жила; коноплі з жіночими квітками; (у дитячій грі) вожак О; хрещена мати; весільна мати]»
ма́тка
«велика мурашка у мурашнику»
ма́тки
«успіння богородиці»
(церк.)
маткови́й
«чоловік хрещеної матері»
ма́тковий
маткува́ти
«бути хрещеною матір’ю на весіллі або звіздинах»
ма́тохна
ма́точка
«(бот.) центральна частина квітки; [мати; хрещена мати]»
ма́точко́вий
ма́точний
ма́точник
«комірка у вулику для матки; пристосування, яким ловлять бджолину матку; приміщення для маток тварин; рослина, яку використовують для вирощування нових рослин, шкілка; [барліг; сітка для бджіл ЛПол]»
мату́ня
мату́сенька
мату́син
мату́ся
мату́хна
ма́тушник
«стадо дійних овець; лоза винограду, яку залишають на розплід»
матча́ний
«тс.»
ма́тчин
мать
«мати»
матю́к
матюка́ти
ма́тюнка
ма́тюрка
«коноплі з насінням»
праматери́нський
прама́ти
прама́тір
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| mátar- | авестійська |
| mother | англійська |
| маці | білоруська |
| ма́йка | болгарська |
| ма́ти | болгарська |
| mać | верхньолужицька |
| maćeŕ | верхньолужицька |
| mair | вірменська |
| μήτηρ | грецька |
| muoter | давньоверхньонімецька |
| mātár- | давньоіндійська |
| moðer | давньоісландська |
| мати | давньоруська |
| матере | давньоруська |
| -ter- | індоєвропейська |
| *ma- | індоєвропейська |
| māter | латинська |
| mâte | латиська |
| mótė «жінка, дружина» (род. в. móters) | литовська |
| mótina «мати» | литовська |
| móters род. в. | литовська |
| мајка | македонська |
| maś | нижньолужицька |
| maśeŕ | нижньолужицька |
| Mutter | нововерхньонімецька |
| motei | полабська |
| matka | польська |
| mać | польська |
| maci | польська |
| macierz | польська |
| mati | праслов’янська |
| matere род. в. | праслов’янська |
| mūti | прусська |
| мать | російська |
| матери | російська |
| мȁти | сербохорватська |
| мȁтерē род. | сербохорватська |
| mat' | словацька |
| mater | словацька |
| mati | словацька |
| máti | словенська |
| matere род. в. | словенська |
| мати | старослов’янська |
| mācar | тохарська А |
| mācer | тохарська В |
| máti | чеська |
| máť | чеська |
| máteř | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України