МАТІНЧИН — ЕТИМОЛОГІЯ
ма́ти (іменник)
псл. mati, род. в. matere;
споріднене з лит. mótė (род. в. móters) «жінка, дружина», mótina «мати», лтс. mâte, прус. mūti, дісл. moðer, двн. muoter, нвн. Mutter, англ. mother, лат. māter, гр. μήτηρ, дінд. mātár-, ав. mátar-, вірм. mair, тох. A mācar, тох. В mācer «тс.»;
іє. * māter-, утворене за допомогою суфікса -ter- від кореня *ma-, що походить з дитячої мови;
;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бе́зматень
«рій бджіл без матки»
безма́терній
«який не має матері»
безма́тній
«який не має матки»
безма́ток
«тс.»
безма́точний
«ТС.»
ма́тер
матери́зна
«спадщина від матері; [батьківщина]»
матери́знений
матери́знина
«тс.»
ма́терин
матери́нки
«насінні коноплі»
матери́нство
матери́нський
матери́нщина
«спадщина після матері»
матери́тися
«матюкатися»
матеркува́ти
ма́терний
ма́терниця
ма́терні
(коноплі)
ма́терній
матерюва́ти
«бути весільною матір’ю»
матирщи́на
«тс.»
ма́тиця
«(анат.) матка; дика свиня; матка бджіл»
ма́тичний
ма́тінка
матінкува́ти
«часто говорити: ох, матінко»
матіно́йка
«мати»
(пестл.)
ма́тіно́чка
ма́тінчин
матінчи́ний
ма́тір
«тс.»
(заст.)
ма́тірка
«мати; коноплі з жіночими квітками»
матіркувати
«тс.»
ма́тірний
«зроблений з матірки»
матірни́ця
«тс.»
ма́тірниця
«конопля матірка»
ма́тірні
матірча́тий
матірча́ті
(коноплі)
ма́тірчин
матірщи́на
«матюк»
ма́тіхна
ма́тка
«мати; плідна самиця у тварин; бджола, що відкладає яйця; (анат.) uterus; [воскова жила; коноплі з жіночими квітками; (у дитячій грі) вожак О; хрещена мати; весільна мати]»
ма́тка
«велика мурашка у мурашнику»
ма́тки
«успіння богородиці»
(церк.)
маткови́й
«чоловік хрещеної матері»
ма́тковий
маткува́ти
«бути хрещеною матір’ю на весіллі або звіздинах»
ма́тохна
ма́точка
«(бот.) центральна частина квітки; [мати; хрещена мати]»
ма́точко́вий
ма́точний
ма́точник
«комірка у вулику для матки; пристосування, яким ловлять бджолину матку; приміщення для маток тварин; рослина, яку використовують для вирощування нових рослин, шкілка; [барліг; сітка для бджіл ЛПол]»
мату́ня
мату́сенька
мату́син
мату́ся
мату́хна
ма́тушник
«стадо дійних овець; лоза винограду, яку залишають на розплід»
матча́ний
«тс.»
ма́тчин
мать
«мати»
матю́к
матюка́ти
ма́тюнка
ма́тюрка
«коноплі з насінням»
праматери́нський
прама́ти
прама́тір
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
mátar- | авестійська |
mother | англійська |
маці | білоруська |
ма́йка | болгарська |
ма́ти | болгарська |
mać | верхньолужицька |
maćeŕ | верхньолужицька |
mair | вірменська |
μήτηρ | грецька |
muoter | давньоверхньонімецька |
mātár- | давньоіндійська |
moðer | давньоісландська |
мати | давньоруська |
матере | давньоруська |
-ter- | індоєвропейська |
*ma- | індоєвропейська |
māter | латинська |
mâte | латиська |
mótė «жінка, дружина» (род. в. móters) | литовська |
mótina «мати» | литовська |
móters род. в. | литовська |
мајка | македонська |
maś | нижньолужицька |
maśeŕ | нижньолужицька |
Mutter | нововерхньонімецька |
motei | полабська |
matka | польська |
mać | польська |
maci | польська |
macierz | польська |
mati | праслов’янська |
matere род. в. | праслов’янська |
mūti | прусська |
мать | російська |
матери | російська |
мȁти | сербохорватська |
мȁтерē род. | сербохорватська |
mat' | словацька |
mater | словацька |
mati | словацька |
máti | словенська |
matere род. в. | словенська |
мати | старослов’янська |
mācar | тохарська А |
mācer | тохарська В |
máti | чеська |
máť | чеська |
máteř | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України