МАТІНЧИН — ЕТИМОЛОГІЯ

ма́ти (іменник)

псл. mati, род. в. matere;
споріднене з лит. mótė (род. в. móters) «жінка, дружина», mótina «мати», лтс. mâte, прус. mūti, дісл. moðer, двн. muoter, нвн. Mutter, англ. mother, лат. māter, гр. μήτηρ, дінд. mātár-, ав. mátar-, вірм. mair, тох. A mācar, тох. В mācer «тс.»;
іє. * māter-, утворене за допомогою суфікса -ter- від кореня *ma-, що походить з дитячої мови;
;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бе́зматень «рій бджіл без матки»
безма́терній «який не має матері»
безма́тній «який не має матки»
безма́ток «тс.»
безма́точний «ТС.»
ма́тер
матери́зна «спадщина від матері; [батьківщина]»
матери́знений
матери́знина «тс.»
ма́терин
матери́нки «насінні коноплі»
матери́нство
матери́нський
матери́нщина «спадщина після матері»
матери́тися «матюкатися»
матеркува́ти
ма́терний
ма́терниця
ма́терні (коноплі)
ма́терній
матерюва́ти «бути весільною матір’ю»
матирщи́на «тс.»
ма́тиця «(анат.) матка; дика свиня; матка бджіл»
ма́тичний
ма́тінка
матінкува́ти «часто говорити: ох, матінко»
матіно́йка «мати» (пестл.)
ма́тіно́чка
ма́тінчин
матінчи́ний
ма́тір «тс.» (заст.)
ма́тірка «мати; коноплі з жіночими квітками»
матіркувати «тс.»
ма́тірний «зроблений з матірки»
матірни́ця «тс.»
ма́тірниця «конопля матірка»
ма́тірні
матірча́тий
матірча́ті (коноплі)
ма́тірчин
матірщи́на «матюк»
ма́тіхна
ма́тка «мати; плідна самиця у тварин; бджола, що відкладає яйця; (анат.) uterus; [воскова жила; коноплі з жіночими квітками; (у дитячій грі) вожак О; хрещена мати; весільна мати]»
ма́тка «велика мурашка у мурашнику»
ма́тки «успіння богородиці» (церк.)
маткови́й «чоловік хрещеної матері»
ма́тковий
маткува́ти «бути хрещеною матір’ю на весіллі або звіздинах»
ма́тохна
ма́точка «(бот.) центральна частина квітки; [мати; хрещена мати]»
ма́точко́вий
ма́точний
ма́точник «комірка у вулику для матки; пристосування, яким ловлять бджолину матку; приміщення для маток тварин; рослина, яку використовують для вирощування нових рослин, шкілка; [барліг; сітка для бджіл ЛПол]»
мату́ня
мату́сенька
мату́син
мату́ся
мату́хна
ма́тушник «стадо дійних овець; лоза винограду, яку залишають на розплід»
матча́ний «тс.»
ма́тчин
мать «мати»
матю́к
матюка́ти
ма́тюнка
ма́тюрка «коноплі з насінням»
праматери́нський
прама́ти
прама́тір
Етимологічні відповідники

Слово Мова
mátar- авестійська
mother англійська
маці білоруська
ма́йка болгарська
ма́ти болгарська
mać верхньолужицька
maćeŕ верхньолужицька
mair вірменська
μήτηρ грецька
muoter давньоверхньонімецька
mātár- давньоіндійська
moðer давньоісландська
мати давньоруська
матере давньоруська
-ter- індоєвропейська
*ma- індоєвропейська
māter латинська
mâte латиська
mótė «жінка, дружина» (род. в. móters) литовська
mótina «мати» литовська
móters род. в. литовська
мајка македонська
maś нижньолужицька
maśeŕ нижньолужицька
Mutter нововерхньонімецька
motei полабська
matka польська
mać польська
maci польська
macierz польська
mati праслов’янська
matere род. в. праслов’янська
mūti прусська
мать російська
матери російська
мȁти сербохорватська
мȁтерē род. сербохорватська
mat' словацька
mater словацька
mati словацька
máti словенська
matere род. в. словенська
мати старослов’янська
mācar тохарська А
mācer тохарська В
máti чеська
máť чеська
máteř чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України