МАТОЧИНА — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. matica «осередок», пов’язане з mati «мати»;

р. [ма́тица] «головна частина, середина; поперечний брус у стелі і під підлогою; планка граблів, у якій закріплюються зубці», п. [matoczyna] «маточина» (з укр.), вл. maćica «головна підпірка; головний стовбур; основна частина», схв. мȁтица «вихідна, центральна частина», слн. mática «середня частина»;

похідні утворення від ма́тка (анат.);

назва початково стосувалася меліси, яку здавна використовували при захворюваннях матки, інші рослини названо так за зовнішньою або функціональною схожістю з мелісою;

пов’язання болгарських і сербохорватських назв меліси з назвою матки бджолиної (БЕР III 656) є результатом вторинного переосмислення під впливом грецької за походженням наукової назви рослини melissa (букв. «бджола»);

р. [ма́точник] «меліса лікарська; змієголовник молдавський; корінь папороті», бр. [маташнік] «кремена», п. [matecznik] «меліса лікарська», [matecznica, matocznik (з укр.)] «тс.», ч. matizna «Ostericum», [mateczník] «меліса лікарська», болг. [мате́чина, ма́тичина, ма́точина], м. матичина, матчина, схв. мȁтичњāк, мȁтичина, [матòчина] «тс.»;