МАТНАТИСЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
метля́ти «гойдати (про вітер, бурю і т. п.); часто міняти напрям руху»
афективні утворення, пов’язані з мета́ти, мота́ти;
основи на мат- пов’язуються також (Machek ESJC 355; Holub–Kop. 218) з псл. męt-/mǫt(укр. муть);
р. [метли́ть] «мотатися туди й сюди», [метлеси́ть] «мелькати, мигтіти», бр. матля́ць «мотати; махати», п. [matlać] «плутати, змішувати», ч. matlat se «копирсатися», слц. [matlat’] «махати», схв. [матљèхати] «незграбно рухатися; махати, розмахувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ма́тланка
(у виразі [м-ки дати] «полупцювати, потріпати за волосся»)
матлю́кати
«махати (хвостом)»
ма́тля́ти
«тс.; теліпати; [робити щось непотрібне О]»
матна́тися
«тс.; тинятися Ж»
ма́тня́
метеля́ти
«гойдати»«виляти, викручуватися»
метля́тися
«розвіватися; метатися, [теліпатися]»
мотля́тися
«тс.»
сум'яття» Ж
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
матля́ць «мотати; махати» | білоруська |
matlać «плутати, змішувати» | польська |
муть | праслов’янська |
метли́ть «мотатися туди й сюди» | російська |
матљèхати «незграбно рухатися; махати, розмахувати» | сербохорватська |
matlat' «махати» | словацька |
метлеси́ть «мелькати, мигтіти» | українська |
matlat se «копирсатися» | чеська |
мета́ти | ? |
мота́ти | ? |
мат- | ? |
муть | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України