МАТКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ма́ти (іменник)
псл. mati, род. в. matere;
споріднене з лит. mótė (род. в. móters) «жінка, дружина», mótina «мати», лтс. mâte, прус. mūti, дісл. moðer, двн. muoter, нвн. Mutter, англ. mother, лат. māter, гр. μήτηρ, дінд. mātár-, ав. mátar-, вірм. mair, тох. A mācar, тох. В mācer «тс.»;
іє. * māter-, утворене за допомогою суфікса -ter- від кореня *ma-, що походить з дитячої мови;
;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бе́зматень
«рій бджіл без матки»
безма́терній
«який не має матері»
безма́тній
«який не має матки»
безма́ток
«тс.»
безма́точний
«ТС.»
ма́тер
матери́зна
«спадщина від матері; [батьківщина]»
матери́знений
матери́знина
«тс.»
ма́терин
матери́нки
«насінні коноплі»
матери́нство
матери́нський
матери́нщина
«спадщина після матері»
матери́тися
«матюкатися»
матеркува́ти
ма́терний
ма́терниця
ма́терні
(коноплі)
ма́терній
матерюва́ти
«бути весільною матір’ю»
матирщи́на
«тс.»
ма́тиця
«(анат.) матка; дика свиня; матка бджіл»
ма́тичний
ма́тінка
матінкува́ти
«часто говорити: ох, матінко»
матіно́йка
«мати»
(пестл.)
ма́тіно́чка
ма́тінчин
матінчи́ний
ма́тір
«тс.»
(заст.)
ма́тірка
«мати; коноплі з жіночими квітками»
матіркувати
«тс.»
ма́тірний
«зроблений з матірки»
матірни́ця
«тс.»
ма́тірниця
«конопля матірка»
ма́тірні
матірча́тий
матірча́ті
(коноплі)
ма́тірчин
матірщи́на
«матюк»
ма́тіхна
ма́тка
«мати; плідна самиця у тварин; бджола, що відкладає яйця; (анат.) uterus; [воскова жила; коноплі з жіночими квітками; (у дитячій грі) вожак О; хрещена мати; весільна мати]»
ма́тка
«велика мурашка у мурашнику»
ма́тки
«успіння богородиці»
(церк.)
маткови́й
«чоловік хрещеної матері»
ма́тковий
маткува́ти
«бути хрещеною матір’ю на весіллі або звіздинах»
ма́тохна
ма́точка
«(бот.) центральна частина квітки; [мати; хрещена мати]»
ма́точко́вий
ма́точний
ма́точник
«комірка у вулику для матки; пристосування, яким ловлять бджолину матку; приміщення для маток тварин; рослина, яку використовують для вирощування нових рослин, шкілка; [барліг; сітка для бджіл ЛПол]»
мату́ня
мату́сенька
мату́син
мату́ся
мату́хна
ма́тушник
«стадо дійних овець; лоза винограду, яку залишають на розплід»
матча́ний
«тс.»
ма́тчин
мать
«мати»
матю́к
матюка́ти
ма́тюнка
ма́тюрка
«коноплі з насінням»
праматери́нський
прама́ти
прама́тір
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| mátar- | авестійська |
| mother | англійська |
| маці | білоруська |
| ма́йка | болгарська |
| ма́ти | болгарська |
| mać | верхньолужицька |
| maćeŕ | верхньолужицька |
| mair | вірменська |
| μήτηρ | грецька |
| muoter | давньоверхньонімецька |
| mātár- | давньоіндійська |
| moðer | давньоісландська |
| мати | давньоруська |
| матере | давньоруська |
| -ter- | індоєвропейська |
| *ma- | індоєвропейська |
| māter | латинська |
| mâte | латиська |
| mótė «жінка, дружина» (род. в. móters) | литовська |
| mótina «мати» | литовська |
| móters род. в. | литовська |
| мајка | македонська |
| maś | нижньолужицька |
| maśeŕ | нижньолужицька |
| Mutter | нововерхньонімецька |
| motei | полабська |
| matka | польська |
| mać | польська |
| maci | польська |
| macierz | польська |
| mati | праслов’янська |
| matere род. в. | праслов’янська |
| mūti | прусська |
| мать | російська |
| матери | російська |
| мȁти | сербохорватська |
| мȁтерē род. | сербохорватська |
| mat' | словацька |
| mater | словацька |
| mati | словацька |
| máti | словенська |
| matere род. в. | словенська |
| мати | старослов’янська |
| mācar | тохарська А |
| mācer | тохарська В |
| máti | чеська |
| máť | чеська |
| máteř | чеська |
ма́тка (гра в м’яч)
пов’язане з ма́тка «мати» в значенні «головна особа»;
р. [ма́тка] «ватажок в іграх, особливо в тих, де гравці діляться на дві частини», [быть на матках] «бути ватажком у грі», п. matka «найважливіший учасник ігор; вид дитячої гри»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| matka «найважливіший учасник ігор; вид дитячої гри» | польська |
| ма́тка «ватажок в іграх, особливо в тих, де гравці діляться на дві частини» | російська |
| быть «бути ватажком у грі» | українська |
| ма́тка «мати» | ? |
| значенні «головна особа» | ? |
ма́тка «муха зелена падальна, Lucilia caesar» (ент.)
результат перенесення назви ма́тка (бджолина), мабуть, за схожістю розмірів комах;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ма́тка (бджолина) | ? |
ма́тка «ріжки, Claviceps purpurea» (бот.)
[ма́тиця ВеНЗн, ма́тичка ВеНЗн, ма́то́к ВеБ, ма́мка ВеНЗн] «тс.»;
пов’язане з ма́тка (анат.), оскільки гриб здавна використовувався як засіб, що викликає скорочення матки;
пор. і нвн. Mutterkorn «ріжки» (букв. «маточне зерно»);
ма́тка «істерика»
пов’язане з ма́тка (анат.), оскільки істерію здавна помилково пов’язували з жіночими хворобами;
виникло, можливо, як калька медичного терміна лат. hysteria «істерія», утвореного на основі гр. ὑστέρα «матка» (анат.);
пор. і нім. Mutterkrankheit «істерія» (букв. «маточна хвороба»), Mutterplage «тс.»;
р. [ма́точница], маточный припадок, п. macinniса, схв. мȁтēрница, [мȁтица, мȁтичина] «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ὑστέρα «матка» (анат.) | грецька |
| hysteria «істерія» | латинська |
| Mutterkrankheit «істерія» (букв. «маточна хвороба») | німецька |
| macinniса | польська |
| ма́точница | російська |
| мȁтēрница | сербохорватська |
| маточный | українська |
| мȁтица | українська |
| мȁтичина «тс.» | українська |
| ма́тка (анат.) | ? |
| і | ? |
| Mutterplage «тс.» | ? |
ма́тка «старі, багаторічні дуби»
пов’язане з ма́ти через архаїчний відтінок значення похідних «головна, основна частина» (пор. р. [ма́тица] «тс.»);
р. [ма́тка] «стовбур дерева», вл. maćica «головний стовбур»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ма́тня́
«центральний, головний корінь»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| maćica «головний стовбур» | верхньолужицька |
| ма́тка «стовбур дерева» | російська |
| ма́ти «головна, основна частина» (пор. р. [ма́тица] «тс.») | ? |
ма́тка «раптове збільшення води в річці (від дощу, який пройшов вище по річці); перша хвиля цього збільшення Me; місце, де одна річка вливається в іншу НЗ УжДУ 26/2»
псл. matъka, matica «осередок, основна частина», пов’язане з mati «мати»;
р. [ма́тка] «фарватер річки», п. [matka] «головне русло річки, старе русло», болг. ма́тка «річище, русло; глибоке місце в річці, де вона не пересихає», ма́тица «русло», м. матица «середина річки», схв. мàтица «середня частина русла, найбільш повноводна і швидка», [мȁтичӣште] «тс.», слн. [matica] «русло річки»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ма́тиця
«середина, основна частина річної течії»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ма́тка «річище, русло; глибоке місце в річці, де вона не пересихає» | болгарська |
| матица «середина річки» | македонська |
| matka «головне русло річки, старе русло» | польська |
| matъka | праслов’янська |
| ма́тка «фарватер річки» | російська |
| мàтица «середня частина русла, найбільш повноводна і швидка» | сербохорватська |
| matica «русло річки» | словенська |
| ма́тица «русло» | українська |
| мȁтичӣште «тс.» | українська |
| matica «осередок, основна частина» | ? |
| mati «мати» | ? |
ма́та «підстілка»
нім. Mátte (двн. matta), іт. matta походять від лат. matta «тс.», що зводиться до гебр. miṭṭah «постіль, ліжко», пов’язаного з nāthāh «розстеляти»;
через польське посередництво запозичено з німецької або італійської мови;
р. мат, бр. ма́та, п. вл. mata;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мат
ма́тка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ма́та | білоруська |
| mata | верхньолужицька |
| miṭṭa «постіль, ліжко» | гебрайська |
| matta | італійська |
| matta «тс.» | латинська |
| Mátte (двн. matta) | німецька |
| mata | польська |
| мат | російська |
| nāthāh «розстеляти» | ? |
ма́тня́ «середня частина невода, куди потрапляє риба; частина штанів, де сходяться холоші; [пастка Ж; велика порція їжі О]»
псл. matica «осередок, середня частина», пов’язане з mati «мати»;
менш переконливе пов’язання (Фасмер II 582; Brückner 325; Noga Μνήμα 450 – 451) з мота́ти, як і зближення (Bern. II 25) з ма́ятися;
р. матня́ «середня частина невода; середня частина штанів», [мотня́] «тс.», [ма́тица] «середня частина невода», [ма́тка], бр. матня́ «тс.», п. matnia «тс.; мисливська пастка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ма́тица
«центральна частина волока, в якій збирається риба»
матни́стий
«з великою матнею»
(про. штани)
мату́ла
«уся сітка невода, крім матні»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| матня́ «тс.» | білоруська |
| matnia «тс.; мисливська пастка» | польська |
| matica «осередок, середня частина» | праслов’янська |
| матня́ «середня частина невода; середня частина штанів» | російська |
| мотня́ «тс.» | українська |
| ма́тица «середня частина невода» | українська |
| ма́тка | українська |
| mati «мати» | ? |
| мота́ти | ? |
| ма́ятися | ? |
ма́точник «Ostericum Hoffm.; [меліса лікарська, Melissa officinalis L. Mak; змієголовник молдавський, Dracocephalum moldavicum L.; кремена,Petasites vulgaris; папороть, Aspidium filix mas Mak; яглиця звичайна, Aegopodium podagraria L. O]» (бот.)
пов’язання болгарських і сербохорватських назв меліси з назвою матки бджолиної (БЕР III 656) є результатом вторинного переосмислення під впливом грецької за походженням наукової назви рослини melissa (букв. «бджола»);
назва початково стосувалася меліси, яку здавна використовували при захворюваннях матки, інші рослини названо так за зовнішньою або функціональною схожістю з мелісою;
похідні утворення від ма́тка (анат.);
р. [ма́точник] «меліса лікарська; змієголовник молдавський; корінь папороті», бр. [маташнік] «кремена», п. [matecznik] «меліса лікарська», [matecznica, matocznik (з укр.)] «тс.», ч. matizna «Ostericum», [mateczník] «меліса лікарська», болг. [мате́чина, ма́тичина, ма́точина], м. матичина, матчина, схв. мȁтичњāк, мȁтичина, [матòчина] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ма́тошник
«меліса лікарська ВеНЗн; змієголовник молдавський Ж, Mak»
мачушник
«кремена»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| маташнік «кремена» | білоруська |
| мате́чина | болгарська |
| матичина | македонська |
| matecznik «меліса лікарська» | польська |
| ма́точник «меліса лікарська; змієголовник молдавський; корінь папороті» | російська |
| мȁтичњāк | сербохорватська |
| matecznica «тс.» (з укр.)] | українська |
| matocznik «тс.» (з укр.)] | українська |
| mateczník «меліса лікарська» | українська |
| ма́тичина | українська |
| ма́точина | українська |
| матчина | українська |
| мȁтичина | українська |
| матòчина «тс.» | українська |
| matizna «Ostericum» | чеська |
| ма́тка (анат.) | ? |
ма́точник «м’яточник чорний, Ballota nigra L.; котяча м’ята гола, Nepeta nuda» (бот.)
результат видозміни форм м’я́точник, м’я́та (котяча) «тс.», зближених з основою ма́тка;
походження болгарського відповідника не зовсім ясне;
болг. гръцка ма́точина «котяча м’ята паннонська, Nepeta pannonica L.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гръцка «котяча м’ята паннонська, Nepeta pannonica L.» | болгарська |
| м'я́точник | ? |
| м'я́та «тс.» (котяча) | ? |
| ма́тка | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України