МАТКИ — ЕТИМОЛОГІЯ

ма́ти (іменник)

псл. mati, род. в. matere;
споріднене з лит. mótė (род. в. móters) «жінка, дружина», mótina «мати», лтс. mâte, прус. mūti, дісл. moðer, двн. muoter, нвн. Mutter, англ. mother, лат. māter, гр. μήτηρ, дінд. mātár-, ав. mátar-, вірм. mair, тох. A mācar, тох. В mācer «тс.»;
іє. * māter-, утворене за допомогою суфікса -ter- від кореня *ma-, що походить з дитячої мови;
;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бе́зматень «рій бджіл без матки»
безма́терній «який не має матері»
безма́тній «який не має матки»
безма́ток «тс.»
безма́точний «ТС.»
ма́тер
матери́зна «спадщина від матері; [батьківщина]»
матери́знений
матери́знина «тс.»
ма́терин
матери́нки «насінні коноплі»
матери́нство
матери́нський
матери́нщина «спадщина після матері»
матери́тися «матюкатися»
матеркува́ти
ма́терний
ма́терниця
ма́терні (коноплі)
ма́терній
матерюва́ти «бути весільною матір’ю»
матирщи́на «тс.»
ма́тиця «(анат.) матка; дика свиня; матка бджіл»
ма́тичний
ма́тінка
матінкува́ти «часто говорити: ох, матінко»
матіно́йка «мати» (пестл.)
ма́тіно́чка
ма́тінчин
матінчи́ний
ма́тір «тс.» (заст.)
ма́тірка «мати; коноплі з жіночими квітками»
матіркувати «тс.»
ма́тірний «зроблений з матірки»
матірни́ця «тс.»
ма́тірниця «конопля матірка»
ма́тірні
матірча́тий
матірча́ті (коноплі)
ма́тірчин
матірщи́на «матюк»
ма́тіхна
ма́тка «мати; плідна самиця у тварин; бджола, що відкладає яйця; (анат.) uterus; [воскова жила; коноплі з жіночими квітками; (у дитячій грі) вожак О; хрещена мати; весільна мати]»
ма́тка «велика мурашка у мурашнику»
ма́тки «успіння богородиці» (церк.)
маткови́й «чоловік хрещеної матері»
ма́тковий
маткува́ти «бути хрещеною матір’ю на весіллі або звіздинах»
ма́тохна
ма́точка «(бот.) центральна частина квітки; [мати; хрещена мати]»
ма́точко́вий
ма́точний
ма́точник «комірка у вулику для матки; пристосування, яким ловлять бджолину матку; приміщення для маток тварин; рослина, яку використовують для вирощування нових рослин, шкілка; [барліг; сітка для бджіл ЛПол]»
мату́ня
мату́сенька
мату́син
мату́ся
мату́хна
ма́тушник «стадо дійних овець; лоза винограду, яку залишають на розплід»
матча́ний «тс.»
ма́тчин
мать «мати»
матю́к
матюка́ти
ма́тюнка
ма́тюрка «коноплі з насінням»
праматери́нський
прама́ти
прама́тір
Етимологічні відповідники

Слово Мова
mátar- авестійська
mother англійська
маці білоруська
ма́йка болгарська
ма́ти болгарська
mać верхньолужицька
maćeŕ верхньолужицька
mair вірменська
μήτηρ грецька
muoter давньоверхньонімецька
mātár- давньоіндійська
moðer давньоісландська
мати давньоруська
матере давньоруська
-ter- індоєвропейська
*ma- індоєвропейська
māter латинська
mâte латиська
mótė «жінка, дружина» (род. в. móters) литовська
mótina «мати» литовська
móters род. в. литовська
мајка македонська
maś нижньолужицька
maśeŕ нижньолужицька
Mutter нововерхньонімецька
motei полабська
matka польська
mać польська
maci польська
macierz польська
mati праслов’янська
matere род. в. праслов’янська
mūti прусська
мать російська
матери російська
мȁти сербохорватська
мȁтерē род. сербохорватська
mat' словацька
mater словацька
mati словацька
máti словенська
matere род. в. словенська
мати старослов’янська
mācar тохарська А
mācer тохарська В
máti чеська
máť чеська
máteř чеська

ма́тка (гра в м’яч)

пов’язане з ма́тка «мати» в значенні «головна особа»;
р. [ма́тка] «ватажок в іграх, особливо в тих, де гравці діляться на дві частини», [быть на матках] «бути ватажком у грі», п. matka «найважливіший учасник ігор; вид дитячої гри»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
matka «найважливіший учасник ігор; вид дитячої гри» польська
ма́тка «ватажок в іграх, особливо в тих, де гравці діляться на дві частини» російська
быть «бути ватажком у грі» українська
ма́тка «мати» ?
значенні «головна особа» ?

ма́тка «муха зелена падальна, Lucilia caesar» (ент.)

результат перенесення назви ма́тка (бджолина), мабуть, за схожістю розмірів комах;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ма́тка (бджолина) ?

ма́тка «ріжки, Claviceps purpurea» (бот.)

[ма́тиця ВеНЗн, ма́тичка ВеНЗн, ма́то́к ВеБ, ма́мка ВеНЗн] «тс.»;
пов’язане з ма́тка (анат.), оскільки гриб здавна використовувався як засіб, що викликає скорочення матки;
пор. і нвн. Mutterkorn «ріжки» (букв. «маточне зерно»);

ма́тка «істерика»

пов’язане з ма́тка (анат.), оскільки істерію здавна помилково пов’язували з жіночими хворобами;
виникло, можливо, як калька медичного терміна лат. hysteria «істерія», утвореного на основі гр. ὑστέρα «матка» (анат.);
пор. і нім. Mutterkrankheit «істерія» (букв. «маточна хвороба»), Mutterplage «тс.»;
р. [ма́точница], маточный припадок, п. macinniса, схв. мȁтēрница, [мȁтица, мȁтичина] «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ὑστέρα «матка» (анат.) грецька
hysteria «істерія» латинська
Mutterkrankheit «істерія» (букв. «маточна хвороба») німецька
macinniса польська
ма́точница російська
мȁтēрница сербохорватська
маточный українська
мȁтица українська
мȁтичина «тс.» українська
ма́тка (анат.) ?
і ?
Mutterplage «тс.» ?

ма́тка «старі, багаторічні дуби»

пов’язане з ма́ти через архаїчний відтінок значення похідних «головна, основна частина» (пор. р. [ма́тица] «тс.»);
р. [ма́тка] «стовбур дерева», вл. maćica «головний стовбур»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ма́тня́ «центральний, головний корінь»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
maćica «головний стовбур» верхньолужицька
ма́тка «стовбур дерева» російська
ма́ти «головна, основна частина» (пор. р. [ма́тица] «тс.») ?

ма́тка «раптове збільшення води в річці (від дощу, який пройшов вище по річці); перша хвиля цього збільшення Me; місце, де одна річка вливається в іншу НЗ УжДУ 26/2»

псл. matъka, matica «осередок, основна частина», пов’язане з mati «мати»;
р. [ма́тка] «фарватер річки», п. [matka] «головне русло річки, старе русло», болг. ма́тка «річище, русло; глибоке місце в річці, де вона не пересихає», ма́тица «русло», м. матица «середина річки», схв. мàтица «середня частина русла, найбільш повноводна і швидка», [мȁтичӣште] «тс.», слн. [matica] «русло річки»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ма́тиця «середина, основна частина річної течії»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ма́тка «річище, русло; глибоке місце в річці, де вона не пересихає» болгарська
матица «середина річки» македонська
matka «головне русло річки, старе русло» польська
matъka праслов’янська
ма́тка «фарватер річки» російська
мàтица «середня частина русла, найбільш повноводна і швидка» сербохорватська
matica «русло річки» словенська
ма́тица «русло» українська
мȁтичӣште «тс.» українська
matica «осередок, основна частина» ?
mati «мати» ?

ма́та «підстілка»

нім. Mátte (двн. matta), іт. matta походять від лат. matta «тс.», що зводиться до гебр. miṭṭah «постіль, ліжко», пов’язаного з nāthāh «розстеляти»;
через польське посередництво запозичено з німецької або італійської мови;
р. мат, бр. ма́та, п. вл. mata;
Фонетичні та словотвірні варіанти

мат
ма́тка «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ма́та білоруська
mata верхньолужицька
miṭṭa «постіль, ліжко» гебрайська
matta італійська
matta «тс.» латинська
Mátte (двн. matta) німецька
mata польська
мат російська
nāthāh «розстеляти» ?

ма́тня́ «середня частина невода, куди потрапляє риба; частина штанів, де сходяться холоші; [пастка Ж; велика порція їжі О]»

псл. matica «осередок, середня частина», пов’язане з mati «мати»;
менш переконливе пов’язання (Фасмер II 582; Brückner 325; Noga Μνήμα 450 – 451) з мота́ти, як і зближення (Bern. II 25) з ма́ятися;
р. матня́ «середня частина невода; середня частина штанів», [мотня́] «тс.», [ма́тица] «середня частина невода», [ма́тка], бр. матня́ «тс.», п. matnia «тс.; мисливська пастка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ма́тица «центральна частина волока, в якій збирається риба»
матни́стий «з великою матнею» (про. штани)
мату́ла «уся сітка невода, крім матні»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
матня́ «тс.» білоруська
matnia «тс.; мисливська пастка» польська
matica «осередок, середня частина» праслов’янська
матня́ «середня частина невода; середня частина штанів» російська
мотня́ «тс.» українська
ма́тица «середня частина невода» українська
ма́тка українська
mati «мати» ?
мота́ти ?
ма́ятися ?

ма́точник «Ostericum Hoffm.; [меліса лікарська, Melissa officinalis L. Mak; змієголовник молдавський, Dracocephalum moldavicum L.; кремена,Petasites vulgaris; папороть, Aspidium filix mas Mak; яглиця звичайна, Aegopodium podagraria L. O]» (бот.)

пов’язання болгарських і сербохорватських назв меліси з назвою матки бджолиної (БЕР III 656) є результатом вторинного переосмислення під впливом грецької за походженням наукової назви рослини melissa (букв. «бджола»);
назва початково стосувалася меліси, яку здавна використовували при захворюваннях матки, інші рослини названо так за зовнішньою або функціональною схожістю з мелісою;
похідні утворення від ма́тка (анат.);
р. [ма́точник] «меліса лікарська; змієголовник молдавський; корінь папороті», бр. [маташнік] «кремена», п. [matecznik] «меліса лікарська», [matecznica, matocznik (з укр.)] «тс.», ч. matizna «Ostericum», [mateczník] «меліса лікарська», болг. [мате́чина, ма́тичина, ма́точина], м. матичина, матчина, схв. мȁтичњāк, мȁтичина, [матòчина] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ма́тошник «меліса лікарська ВеНЗн; змієголовник молдавський Ж, Mak»
мачушник «кремена»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
маташнік «кремена» білоруська
мате́чина болгарська
матичина македонська
matecznik «меліса лікарська» польська
ма́точник «меліса лікарська; змієголовник молдавський; корінь папороті» російська
мȁтичњāк сербохорватська
matecznica «тс.»укр.)] українська
matocznik «тс.»укр.)] українська
mateczník «меліса лікарська» українська
ма́тичина українська
ма́точина українська
матчина українська
мȁтичина українська
матòчина «тс.» українська
matizna «Ostericum» чеська
ма́тка (анат.) ?

ма́точник «м’яточник чорний, Ballota nigra L.; котяча м’ята гола, Nepeta nuda» (бот.)

результат видозміни форм м’я́точник, м’я́та (котяча) «тс.», зближених з основою ма́тка;
походження болгарського відповідника не зовсім ясне;
болг. гръцка ма́точина «котяча м’ята паннонська, Nepeta pannonica L.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гръцка «котяча м’ята паннонська, Nepeta pannonica L.» болгарська
м'я́точник ?
м'я́та «тс.» (котяча) ?
ма́тка ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України