МАТЕМАТИКА — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з латинської мови;

лат. mathēmatica «тс.» походить від гр. μαθαηματική (τέχνη) «математичне (мистецтво)», пов’язаного з μάθημα «знання, вчення; наука про величини», μανθάνω «вивчаю, пізнаю», спорідненими з лит. mañdras «бадьорий, жвавий», псл. mǫdrъ «мудрий», укр. му́дрий;

р. болг. м. матема́тика, бр. матэма́тыка, п. matematyka, ч. слц. вл. matematika, схв. матемàтика, слн. matemátika;

запозичення з західноєвропейських мов;

нім. Koeffiziént, англ. coefficient походять, очевидно, від фр. coefficient, створеного в XVI ст. математиком Ф. Вієтом (Viète) на основі слат. coefficiens, -ntis «сприяючий», пов’язаного з coeffiçere «діяти, виконувати разом», що складається з префікса co- «разом» і дієслова efficere «діяти, виконувати, робити»;

р. коэффицие́нт, бр. каэфіцые́нт, п. koeficjent, ч. слц. вл. koeficient, болг. м. коефицие́нт, схв. коефицѝенат, слн. koeficiènt;