МАСТИЛЬНИК — ЕТИМОЛОГІЯ

масть «мазь; колір, забарвлення (зокрема, волосяного покриву у. тварин); один з чотирьох розрядів карт у колоні»

псл. mastь ‹ *maztь «мазь, масть, забарвлення», похідне від mazati «мазати»;
р. масть «забарвлення шерсті; розряд карт у колоді», бр. мосць «тс.; мазь», п. maść «масть, мазь», ч. mast «мазь», слц. masť «жир; мазь», болг. маст «жир; фарба», м. маст «жир, масло», схв. мȃст «жир; мазь; колір», слн. mást «жир», стсл. масть «мазь, миро; олія, жир»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

-ма́ще́ний
ві́дмастка «борошняний клейстер; борошняна приправа до корму»
маси́ло «мастило»
маснавий
масни́й
масник «посудина для масла»
масни́ця
ма́сни́ця «сиропусний тиждень»
масни́чка «тс.»
масте́лиха «весільна кухарка»
масти́ло
масти́льний
масти́льник
масти́льниця «робітниця, що змащує вироби; посудина для мастила»
масти́ти
масті́льниця «мазальниця»
ма́стка «масть»
мастки́й
ма́стя «тс.»
ма́ськати «намазувати»
мащі́лник «штукатур»
мащі́нник «тс.»
на́маст «забарвлення, колорит»
намаще́ник «помазанець»
о́бмастка «примастка»
ома́ста «жир; приправа»
о́масть «тс.»
при́мастка
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мосць «тс.; мазь» білоруська
маст «жир; фарба» болгарська
маст «жир, масло» македонська
maść «масть, мазь» польська
mastь ‹ *maztь «мазь, масть, забарвлення» праслов’янська
масть «забарвлення шерсті; розряд карт у колоді» російська
мȃст «жир; мазь; колір» сербохорватська
masť «жир; мазь» словацька
mást «жир» словенська
масть «мазь, миро; олія, жир» старослов’янська
mast «мазь» чеська
mazati «мазати» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України