МАСТИЛЬНИК — ЕТИМОЛОГІЯ
масть «мазь; колір, забарвлення (зокрема, волосяного покриву у. тварин); один з чотирьох розрядів карт у колоні»
псл. mastь ‹ *maztь «мазь, масть, забарвлення», похідне від mazati «мазати»;
р. масть «забарвлення шерсті; розряд карт у колоді», бр. мосць «тс.; мазь», п. maść «масть, мазь», ч. mast «мазь», слц. masť «жир; мазь», болг. маст «жир; фарба», м. маст «жир, масло», схв. мȃст «жир; мазь; колір», слн. mást «жир», стсл. масть «мазь, миро; олія, жир»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
-ма́ще́ний
ві́дмастка
«борошняний клейстер; борошняна приправа до корму»
маси́ло
«мастило»
маснавий
масни́й
масник
«посудина для масла»
масни́ця
ма́сни́ця
«сиропусний тиждень»
масни́чка
«тс.»
масте́лиха
«весільна кухарка»
масти́ло
масти́льний
масти́льник
масти́льниця
«робітниця, що змащує вироби; посудина для мастила»
масти́ти
масті́льниця
«мазальниця»
ма́стка
«масть»
мастки́й
ма́стя
«тс.»
ма́ськати
«намазувати»
мащі́лник
«штукатур»
мащі́нник
«тс.»
на́маст
«забарвлення, колорит»
намаще́ник
«помазанець»
о́бмастка
«примастка»
ома́ста
«жир; приправа»
о́масть
«тс.»
при́мастка
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
мосць «тс.; мазь» | білоруська |
маст «жир; фарба» | болгарська |
маст «жир, масло» | македонська |
maść «масть, мазь» | польська |
mastь ‹ *maztь «мазь, масть, забарвлення» | праслов’янська |
масть «забарвлення шерсті; розряд карт у колоді» | російська |
мȃст «жир; мазь; колір» | сербохорватська |
masť «жир; мазь» | словацька |
mást «жир» | словенська |
масть «мазь, миро; олія, жир» | старослов’янська |
mast «мазь» | чеська |
mazati «мазати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України