МАСОНОМ — ЕТИМОЛОГІЯ
масо́н «представник релігійно-етичного руху, що виник у Європі в XVIII ст.»
результат утрати першого компонента в слові франкмасо́н «тс.», запозиченому з французької мови;
фр. franc-maçon «тс.» (букв. «вільний каменяр») є калькою англ. freemason «тс.», утвореного з free «вільний» та mason «каменяр», яке виникло з герм. *makōn «робити» (нвн. machen «тс.»), спорідненого з гр. μάσσω «мішу (тісто)», псл. mazati «мазати»;
р. бр. болг. масо́н, п. ч. слн. mason, м. масон, схв. мàсōн, слн. masón;
Фонетичні та словотвірні варіанти
масо́нство
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
freemason «тс.» | англійська |
масо́н | білоруська |
масо́н | болгарська |
*makōn «робити» (нвн. machen «тс.») | германські |
μάσσω «мішу (тісто)» | грецька |
масон | македонська |
mason | польська |
mazati «мазати» | праслов’янська |
масо́н | російська |
мàсōн | сербохорватська |
mason | словенська |
masón | словенська |
franc-maçon «тс.» (букв. «вільний каменяр») | французька |
mason | чеська |
франкмасо́н «тс.» | ? |
free «вільний» | ? |
mason «каменяр» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України